ХУНТІ - НІ! Юрій Кармазін:"Провайдери і оператори телекомунікацій не повинні оплачувати підслуховування"

• Україна • Політика •

Майдан-ІНФОРМ: 02-09-2010 22:23 // URL: http://maidan.org.ua/static/news/2010/1283455420.html // Версія до друку

Юрій Кармазін вніс до Верховної Ради України законопроект №7023-1 «Про внесення змін до частини четвертої статті 39 Закону України «Про телекомунікації» (щодо встановлення на телекомунікаційних мережах технічних засобів для перехоплення комунікацій і оплати цього уповноваженими органами)

Метою законопроекту є забезпечення однозначності розуміння того, що оператори, а також і провайдери телекомунікацій (оскільки частину телекомунікаційних послуг, надаються провайдерами телекомунікацій за допомогою власного обладнання, яке перебуває поза управлінням операторів телекомунікацій) зобов'язані виконувати рішення суду щодо встановлення, у порядку, визначеному Урядом України, технічних засобів, що необхідні для здійснення уповноваженими органами оперативно-розшукових заходів, але витрати на це — повинні нести уповноважені органи, які виступають ініціаторами встановлення цих засобів.

Частиною четвертою статті 39 Закону України «Про телекомунікації» встановлено, що «оператори телекомунікацій зобов'язані за власні кошти встановлювати на своїх телекомунікаційних мережах технічні засоби, необхідні для здійснення уповноваженими органами оперативно-розшукових заходів, і забезпечувати функціонування цих технічних засобів, а також у межах своїх повноважень сприяти проведенню оперативно-розшукових заходів та недопущенню розголошення організаційних і тактичних прийомів їх проведення. Оператори телекомунікацій зобов'язані забезпечувати захист зазначених технічних засобів від несанкціонованого доступу.»

Згідно статті 13 Конституції України держава забезпечує захист прав усіх суб'єктів права власності і господарювання, а усі суб'єкти права власності рівні перед законом. Таким чином, держава повинна передбачити встановлення виплати уповноваженими органами операторам та провайдерам телекомунікацій коштів за оренду їхнього обладнання та приміщень для розміщення технічних засобів уповноважених органів, а так само виплату ними компенсацій витрат на розміщення, обслуговування та охорону цих технічних засобів.

Але до цього часу це питання не вирішено. І навіть навпаки, Верховній Раді України вже пропонується внести зміни до цієї статті щодо того, що «Оператори телекомунікацій, які експлуатують телекомунікаційні мережі, і провайдери телекомунікацій, які з використанням свого обладнання надають телекомунікаційні послуги, зобов’язані в порядку, що встановлюється Кабінетом Міністрів України, за власні кошти закуповувати та встановлювати на цих мережах і обладнанні технічні засоби, необхідні для здійснення уповноваженими органами оперативно-розшукових заходів, і забезпечувати функціонування цих технічних засобів, а також у межах своїх повноважень сприяти проведенню оперативно-розшукових заходів та недопущенню розголошення організаційних і тактичних прийомів їх проведення. Оператори і провайдери телекомунікацій зобов'язані забезпечувати захист зазначених технічних засобів від несанкціонованого доступу.». Тобто необґрунтовано було запропоновано, аби суб’єкти підприємництва були повинні за свій кошт уже не лише встановлювати обладнання, яке може бути необхідним уповноваженим органам, але й закуповувати його за власні кошти, перекладаючи ці витрати на споживачів послуг, які ними надаються.

Причому наявність такого обладнання і витрати на це ніяк не співрозмірні з ефективністю його використання.

І це при тому, що питання перехоплення комунікацій вже врегульовано законом про оперативно-розшукову діяльність, і немає потреби прийняття якихось додаткових нормативно-правових актів або законів. Питання лише в коштах на придбання іноземної техніки, чи, що було б краще, виготовлення її в Україні.

З 2005 року по 2008 рік кількість дозволів виросла з 15 тисяч до 25 тисяч з гаком. За даними Голови Верховного суду Василь Онопенко щорічно суди України дають близько 20 тисяч дозволів на прослуховування телефонів, мобільних телефонів, електронної пошти, при тому, що далеко не всі ці дозволи судів на прослуховування телефонів призводять до порушення та розслідування кримінальних справ, оскільки, на його думку: «Іноді такі прослуховування проводилися зовсім для інших цілей». Тим більше, що провайдерам і операторам примірник постанови суду не надається навіть для ознайомлення, що може сприяти зловживанням при проведенні перехоплень телекомунікацій.

Відсутність публічної звітності щодо кількості щорічного отримання дозволів на прослуховування, з якою метою вони були отримані і як вони використовувалися не сприяє зменшенню в Україні компроматів, зібраних шляхом прослуховування людини і втручання в її приватне життя.

На сьогодні нічого не заважає уповноваженому органу отримати дозвіл прослуховувати кілька телефонних номерів або перехоплювати інформацію, яка надходить на певні адреси, але в цьому випадку в мотивації повинні бути чітко вказано про однозначно ідентифіковану мережу телекомунікацій, письмове обґрунтування підстав для перехоплення, відомості про визначені терміни перехоплення, їхнє письмове обґрунтування та терміни знищення інформації, яка не буде відповідати обґрунтуванню підстав для перехоплення.

Оскільки відповідно до статті 32 Конституції України «не допускається збирання, зберігання, використання та поширення конфіденційної інформації про особу без її згоди, крім випадків, визначених законом, і лише в інтересах національної безпеки, економічного добробуту та прав людини.», і уповноважений орган зобов’язаний надати можливість кожному громадянину знайомитися з відомостями про себе, які не є державною або іншою захищеною законом таємницею. До того ж кожному гарантується судовий захист права спростовувати недостовірну інформацію про себе і членів своєї сім'ї та права вимагати вилучення будь-якої інформації, а також право на відшкодування матеріальної і моральної шкоди, завданої збиранням, зберіганням, використанням та поширенням такої недостовірної інформації.

Законопроектом пропонується внести до частини четвертої статті 39 Закону України «Про телекомунікації» зміни, спрямовані на те, що:

«Оператори телекомунікацій, які експлуатують телекомунікаційні мережі, і провайдери телекомунікацій, які з використанням свого обладнання надають телекомунікаційні послуги, зобов’язані за постановою суду, належним чином завірену копію якої їм передає представник уповноваженого органу, і у визначеному законом порядку, встановлювати на цих мережах і обладнанні технічні засоби уповноважених органів, необхідні цим органам для здійснення оперативно-розшукових заходів, і забезпечувати функціонування цих технічних засобів стосовно осіб, і протягом термінів, що вказані в постанові суду, а також у межах своїх повноважень сприяти проведенню оперативно-розшукових заходів та недопущенню розголошення організаційних і тактичних прийомів їх проведення, з обов'язковим забезпеченням захисту зазначених технічних засобів від несанкціонованого доступу. Розмір та порядок сплати операторам та провайдерам телекомунікацій коштів за оренду їхнього обладнання та приміщень для розміщення технічних засобів уповноважених органів, а так само виплату компенсацій витрат на розміщення, обслуговування та охорону цих технічних засобів, встановлює Кабінет Міністрів України.».

Регулювання правовідносин у зазначеній сфері здійснюється Конституцією України, Кримінальним і Кримінально-процесуальним кодексами України, Законами України «Про телекомунікації», «Про оперативно-розшукову діяльність», «Про контррозвідувальну діяльність» та «Про боротьбу з тероризмом», Указами Президента України та Постановами Кабінету Міністрів України. Внесення змін до інших законів не передбачається.

Зазначені в проекті Закону механізми зменшать витрати Державного бюджету України на необґрунтоване отримування дозволів судів для прослуховування телефонів та перехоплення інших телекомунікацій, а також стимулюватиме більш ефективну роботу правоохоронних органів.

Прийняття законопроекту захистить суб’єкти підприємницької діяльності від обов’язку витрачати власні кошти на придбання і встановлення обладнання, яке може бути необхідним уповноваженим органам, а фізичних та юридичних осіб, від перекладання цих витрат на споживачів послуг. Крім того, це збільшить захищеність фізичних осіб від незаконного збирання, зберігання, використання та поширення конфіденційної інформації про них без їхньої згоди.

Законопроект на стосується питання розвитку адміністративно-територіальних одиниць і не потребує проведення консультацій із громадськістю. Саме так вимагає писати в закінченні пояснювальної записки процедура внесення законопроекту, але Юрій Кармазін сподівається, що обговорення цього проекту дасть поштовх до зниження навантаження на суб’єктів підприємницької діяльності, а потім і споживачів їхніх послуг, з боку тих, хто хоче перекласти на їхні плечі питання фінансування своїх органів.

02.09.2010 -- http://www.pzv.lviv.ua/

Законопроект.rtf 57.68 Kb

ПояснювальнаЗаписка.rtf 213.04 Kb

ПорівняльнаТаблиця.rtf 51.76 Kb

АвторськийКолектив.rtf 23.53 Kb

Майдан-ІНФОРМ: 02-09-2010 22:23 // URL: http://maidan.org.ua/static/news/2010/1283455420.html // Версія до друку //

Увага!!! Сайт "Майдан" надає всім, хто згадується у новинах, можливість розмістити свій коментар чи спростування, за умови належного підтвердження особи. Будь ласка, пишіть нам на news@maidanua.org і вказуйте гіперлінк (URL) новини, на яку ви посилаєтся.

Ми також вітаємо коментарі, доповнення та виправлення до текстів новин від всіх свідків подій, що згадуються в новинах. Пишіть на news@maidanua.org і вказуйте гіперлінк (URL) новини. Всі цікаві коментарі будуть оприлюднені.