Цей день в історії. 13 вересня

• • Дати •

Майдан-ІНФОРМ: 13-09-2008 14:27 // URL: http://maidan.org.ua/static/news/2007/1221305260.html
Версія до друку // Редагувати // Стерти

1321 В Равенні, у віці 56-и років, помер італійський поет Данте Аліг'єрі, один з найвидатніших представників Відродження, основоположник італійської літературної мови, вигнаний з рідної Флоренції у 1302 році за свої політичні погляди. Вершиною творчості Данте стала "Божественна комедія". Народився у 1265 році.

1693 Помер Лазар Баранович – український церковний та полiтичний дiяч, письменник, видавець. Ректор Київської Колегії, єпископ чернігівський. В церковних справах проводив політику орієнтації на Московську Патріархію, проте не погодився вийти з-під юрисдикції Константинопольського Патріарха і висвятитися на митрополита у Москві. В 1674 заснував друкарню і колегіум у Новгороді Сіверському (згодом — перенесені до Чернігова). Народився близько 1620.

1814 Френсіс Скот став свідком обстрілу Форта МакГенрі в Балтіморі британськими кораблями. Наслідком цих вражень стало написання тексту, зараз відомого під назвою "Зірково-смугастий прапор" («The Star-Spangled Banner»). У 1931 році за резолюцією Конгресу цей текст стане офіційним гімном Сполучених Штатів Америки.

1848 У Львівському університеті було відкрито кафедру української мови, яку очолив Яків Головацький.

1866 Відкрили першу в Україні залізничну магістраль Одеса – Балта.

1892 В Одесі засновано музичне училище. Нині це Одеська державна консерваторія ім. А.В. Нежданової.

1902 у Великобританії вперше в якості доказів були використано відбитки пальців з місця злочину. Гаррі Джексону не було відомо про існування дактилоскопії, за що він і поплатився. Іншою жертвою прогресу цього дня у 1899 став мешканець Нью-Йорку Генрі Блісс – він першим у історії людства постраждав внаслідок наїзду автівки.

1921 Раднарком УСРР виніс ухвалу про охорону пам’ятки історії та культури – давньогрецького міста Ольвія.

1943 Президія Верховної Ради СРСР ухвалила указ про присвоєння звання Героя Радянського Союзу організаторам і керівникам підпільної комсомольської організації “Молода гвардія”.
Після звільнення 1943 року східних областей України, до Микити Хрущова потрапила доповідна ЦК комсомолу України про розстріл групи юних краснодонців. Той направив її Сталіну. Наслідоком цих подій стало прибуття на терени діяльності організації Олександра Фадєєва, який поверхово ознайомившись з фактичним матеріалом (адже він прагнув створити літературний твір, а не проводити історичне чи будь-яке інше дослідження) написав роман під назвою "Молода гвардія" (першодрук – 1946 року), який став канонічним зображенням діяльності комуністичного підпілля. Згодом роман було доопрацьовано автором, якраз з метою підсилити „керівну роль” партії в ньому. Та менш ніж через десятиліття почали все частіше траплятися випадки, коли той чи інший дослідник висловлював сумніви у історичній правдивості роману.
Відтоді створювалася не одна висока комісія, перед якою ставилось завдання відтворити правдиву історію краснодонського підпілля. Одна з перших — Інституту марксизму-ленінізму при ЦК КПРС, вимушена була припинити свою роботу, оскільки живі учасники організації не дійшли спільної оцінки фактично жодної сторінки офіційно створеної історії "Молодої гвардії".
Проте, деякі реальні факти поступово вдалося встановити. Зокрема Кім Костенко через 16 років по війні повернув людям чесне ім’я фактичного ініціатора створення та керівника краснодонського підпілля Віктора Третьякевича, змальованого в романі в образі зрадника Стаховича (1960 року його було реабілітовано та посмертно відзначено урядовою нагородою). Зараз вже майже ні в кого не викликає сумнівів, що вписаний у роман Олег Кошовий до керівництва "Молодої гвардії" не належав, більше того, піддані експертизі підписи на ніби-то ним виданих комсомольских квитків виявилися фальшивими, зробленими пізніше. Вірогідною вигладає і версія щодо походження прізвища головного „зрадника” роману Стаховича – згідно спогадів члена ОУН Євгена Стахіва, це є варіацією саме його прізвища – адже співробітники радянських спецслужб, відкрили Фадєєву доступ до теки з документами про діяльність на півдні України похідних оунівських груп, одним з керівників яких і був пан Євген.
Та найстрашнішим в цій історії лишається втілення описаних у романі (який за жанром є літературним твором, і нічим іншим) людських стосунків у реальному житті. Лише 1990 року Ольга Лядська, псевдозрадниця молодогвардійців, дочекалася повної реабілітації, пройшовши й ГУЛАГ, і заслання, й жахливі моральні тортури. Понівичила історія, точніше її літературна версія, і долі багатьох інших людей, зокрема залишившихся у живих родичів „молодогвардійців”. Знав про наслідки ідентифікації його роману з реальним життям, з живими людьми, водночас звітуючи перед собою про те, що описане ним далеко не в повній мірі є правдою і автор роману. "Не бачу можливості далі жити…" — написав Олександр Фадєєв у передсмертному листі 13 травня 1956 р., та це ніяк не вплинуло на подальшу долю людей, що потратили коловерть під назвою „Молода гвардія”. Роман продовжив своє існування і після смерті автора. Дебати навколо відповідності роману історичній дійсності тривають. Дехто вважає події описані в романі повною вигадкою, дехто сприймає ледь не як істину в останній інстанції. Багато з прототипів роману вже понесли незаслужену кару, водночас лишилося багато і реально існувавших „молодогвардійців”, інших діячів підпілля, в тому числі і ОУН-івського, які дійсно вболівали за долю батьківщіни, та досі не є вшанованими будь-якими державними відзнаками на визнання їх діяльності.

1959 Під час посадки радянська космічна станція "Луна-2" упала на поверхню Місяця і стала першим зробленим людиною об'єком, котрий досягнув поверхні супутника.

В цей день народились:

1834 Анатоль Патрiкiйович Свидницький – письменник, етнограф, громадський дiяч, фольклорист, автор повiстi "Люборацькi". Помер 30.07.1871.

1856 Софія Ф.Русова, український громадський, культурно-освітній діяч і педагог. (пом. 1940)

1866 Анатолій Гоминюк, українського лірник. Рік смерті невідомий.

1873 Денис Якович Лукiянович, український письменник. Помер 28.01.1965.

1873 (за iнш. даними 12.09.1875) Семен (Сень) Горук – вiйськовий дiяч, журналiст, отаман Легiону Українських Сiчових Стрiльцiв i Української Галицької Армiї. Загинув у таборi на Соловецьких островах у 1920.

1877 Алексій (Кабалюк Олександр Іванович) - український церковний діяч. Помер 1947.

1882 Дмитро Євстахійович Белінг, український зоолог та гідро еколог. Помер 1949.

1887 Леопольд (Лавослав) Стефан Ружичка, швейцарський хімік-органік. Нобелівська премія 1939 року. Помер 1976.

1897 Арнольд Григорович Арнольд, українського режисера мюзик-холу і цирку. Помер 1969.

1944 Жаклин Биссет - английская актриса ("Дикая орхидея", "Анна Каренина", "Казино Ройал").


Львівський університет.

Обговорити цю новину у форумі

Майдан-ІНФОРМ: 13-09-2008 14:27 // URL: http://maidan.org.ua/static/news/2007/1221305260.html
Версія до друку // Редагувати // Стерти

Увага!!! Сайт "Майдан" надає всім, хто згадується у новинах, можливість розмістити свій коментар чи спростування, за умови належного підтвердження особи. Будь ласка, пишіть нам на news@maidanua.org і вказуйте гіперлінк (URL) новини, на яку ви посилаєтся.

Ми також вітаємо коментарі, доповнення та виправлення до текстів новин від всіх свідків подій, що згадуються в новинах. Пишіть на news@maidanua.org і вказуйте гіперлінк (URL) новини. Всі цікаві коментарі будуть оприлюднені.