Олена Весел: У ритмі фламенко

додано: 28-02-2010 // // URL: http://maidan.org.ua/static/mai/1267388656.html
Версія до друку // Редагувати // Стерти

Для "Майдану"

• Європа • Культура •

«Це як бій биків», - сказав іспанський актор і хореограф Антоніо Гадес про один з найзагадковіших стилів світу – фламенко. Народжений у кузнях Тріани дивний сплав ритму, гортанного співу, зворушливих мелодій і танцю досить зводить з розуму європейських музикознавців і художників.

Творцями його вважаються нащадки вихідців з далекої Індії вигнаних з рідних земель Тамерланом темноволосі і темноокі цигани, що кочували Європою і досягли її північних кордонів, а до Іспанії прибули з боку Фландрії (сучасні Бельгія і Нідерланди), за що і були прозвані місцевими жителями фламандцями (іспанською “flamencos”). Саме вони і дали назву цьому дивовижному музичному стилю, що поєднує у собі арабську музичну в’язь, дзюрчання фонтанів Альгамбри, релігійні співи сефардів з кварталу Санта-Круз, перестукування ювелірів та вправних ковалів , музик і танцюристів циганської Тріани. Народжені у кузнях Андалусії найбільш давні і таємні та близькі до ритуалу стилі фламенко (cante jondo – «глибинний спів») носять назву cantes de fragua - «пісні кузні».

«Цигани, діставшись до нашої Андалусії, об’єднали прадавні елементи місцевих пісень з тим найдавнішим початком, який принесли вони самі», - розповідав у своїй лекції «Канте хондо» відомий іспанський поет Гарсіа Лорка. Він вважав, що основні елементи мистецтва фламенко існували в Андалусії ще задовго до появи там циган: «Йдеться про виключно андалуські жанри, що існували в нас в зародку».

Фламенко включає у себе безліч музичних і хореографічних стилів, кожен з яких має свою історію і характер. Це і мелодія життя – алєгріас, і мелодії смерті – сігірія і майже містична петенера, і привезена мігрантами з далекої Куби забарвлена карибськими мотивами гуахіра, і жалібні пісні шахтарів – тарантас і мінерос, й історія життя та смерті відчайдушного галіційського хлопця фар рука і життєрадісний булеріас.

«Танець – це не кроки, це те, що відбувається між кроками. Це - як бій биків», - сказав про фламенко видатний актор і хореограф Антоніо Гадес, відомий українському глядачеві за фільмом «Кармен».

Діалог і свого роду боротьба різних музичних традицій, своєрідне змагання і дивовижне поєднання музики (токе), співу (канте) і танцю (байле) є невід’ємною частиною цього музичного стилю. Але навіть цього недостатньо, щоб фламенко стало фламенко.

«У тебе є голос, ти вмієш співати, але ти нічого не досягнеш, тому що у тебе немає дуенде», - сказав свого часу про своє мистецтво іспанський співак cante jondo Мануель Торрес.

Дуенде (duende) – основне поняття для виконавця фламенко – і співака (cantaor), і танцюриста (bailaor) і гітариста (tocaor). Це дух музики, ритму, голосу і руху. Якщо під час виступу він не з’явиться, фламенко не буде.

«Сьогодні кожен, хто має чисте серце, розуміє фламенко», - вважає видатний танцівник фламенко Антоніо Каналес. Адже без aire – атмосфери, спільного простору для артистів і глядачів, як і без duende, фламенко не існує. Саме aire примушує їх відчувати ту цілісність, що полонить їх назавжди.

Нове життя музичному стилю подарував записаний у 1979 році альбом Хосе Монхе Круз та Камарон де ла Ісла La leyenda del tiempo. Відтоді фламенко перестало бути частиною виключно старовинного іспанського фольклору. Поєднання елементів джазової та рок-музики, новітня поезія, залучення нових музичних інструментів зробили його частиною сучасної музичної культури і одного з її найпопулярніших напрямків – world music. На основі давніх танцювальних стилів почала формуватись нова манера виконання, де автентика поєднується з формами сучасного європейського танцю, мотивами Сходу та новою пластичною лексикою.

Демонстрацією саме цього музичного стилю у виконанні одного з найкращих у світі хореографів фламенко Рафаеля Амарго вирішила відзначити початок головування своєї країни у ЄС Посольство Іспанії в Україні.

3 лютого 2010 у приміщенні Національного драматичного академічного театру імені Івана Франка найвідоміший у світі іспанський танцюрист і хореограф фламенко Рафаель Амарго та його трупа у складі 11 музикантів, співаків і танцюристів показали київським глядачам і любителям цього музичного стилю програму «Час роздумів». Музичну композицію до програми написав видатний виконавець та композитор фламенко Хуан Паррільї, а тексти пісень до неї створив сам хореограф.

Стиль Рафаеля Амарго близький до сучасного танцю, проте танцюрист завжди дотримується справжньої сутності фламенко. «Час роздумів» - це якраз той новий етап у творчості хореографа, в якому він повертається до автентичної концепції фламенко.

Можливо саме «часом роздумів» назвуть і новий етап відносин країн ЄС зі своїми сусідами, що почнеться з головування у ЄС Іспанії, а можливо це буде час лише не роздумів, але і дій у двосторонніх відносинах Україна-ЄС, що почнуться з дивовижних звуків гортанного співу та стукоту каблуків танцюристів. Адже саме фламенко видатний іспанський режисер Карлос Саура назвав «чудовим способом поєднати небо та землю». Але чи стане концерт символічним вирішувати в першу чергу українським політикам, адже лише від них залежить швидкість повернення Україна до спільної європейської родини.

Обговорити цю статтю у форумі

додано: 28-02-2010 // URL: http://maidan.org.ua/static/mai/1267388656.html
Версія до друку // Редагувати // Стерти

Увага!!! Сайт "Майдан" надає всім, хто згадується у розділі "Статті", можливість розмістити свій коментар чи спростування, за умови належного підтвердження особи. Будь ласка, пишіть нам на news@maidanua.org і вказуйте гіперлінк (URL) статті, на яку ви посилаєтся.