Дуднік Інга: Кожен «Будяк» може стати «Людиною року»?

додано: 23-11-2009 // // URL: http://maidan.org.ua/static/mai/1259006310.html
Версія до друку // Редагувати // Стерти

• Кіровоградщина • Влада •

Право на життя для кожного з нас є природним та незаперечним. І, на мій погляд, принаймні дивним би виглядав той, хто вимагав би доведення цього. Але чомусь мало кого бентежить той факт, що ми повинні щоденно доводити своє право на інформацію: право знати, як хімічні добавки в продуктах харчування, викиди промислових підприємств вплинуть на наше здоров’я та здоров’я наших дітей; право знати, як влада використовує наші з вами кошти.
Кожен, хто більш - менш слідкує за діяльністю органів влади всіх рівнів та гілок, може навести безліч прикладів, коли ми, як громадяни, були позбавлені права знати про діяльність органів влади і, як наслідок, впливати на процеси. В таких умовах дуже комфортно приймати рішення на власну користь - громада дізнається про порушення її прав тільки тоді, коли механізм вже запущений і зупинити процес вже важко.
Кіровоградська влада, на жаль, ні є винятком.
В 2007 році міська рада за півгодини роботи роздала біля 2000 (!) земельних ділянок в зелених зонах міста. Депутати попрацювала півгодини - прокуратурі, судам, громаді знадобилось більше року, що б мінімізувати втрати від такого рішення. В минулому році, міська влада намагалась вирішити питання дірявих дахів сторічних будинків за допомогою всеохоплюючої «мансардизації». В лікарнях міста голодують люди, на їх харчування виділяється аж 87 копійок на день, і при цьому закатуються в асфальт мільйони, ремонтуючи дорогу в дощ та мороз. В місті зводяться пам’ятники, будуються площі, а жодної нормальної швидкої допомоги не має. На каліцтво дерев, по іншому це назвати важко, виділяється по 3 тис. грн. на кожне (!). Як у казці щезають об’єкти комунальної власності, не приносячи в бюджет міста практично нічого.
Представники кіровоградської влади вважають, що влада є авангардом суспільства й пересічні громадяни ще довго будуть морально, духовно, фахово й навіть розумово дозрівати, щоб стати на один щабель розвитку з її представниками. Це навіть закріплено в місцевій програмі «Діалог». Там чорним по – білому написано, що «рівень свідомості значної частини мешканців міста Кіровограда ще не відповідає стандартам громадянського суспільства, де кожен добровільно дотримується певних моральних норм, активно впливає на роботу органів місцевого самоврядування і державних органів через громадські організації, політичні партії, тому маємо певний розрив між владою і громадянами, що шкодить консолідації суспільства для подолання кризових явищ, самоорганізації людей з метою вирішення важливих питань громади». Що ж органи влади пропонують для вирішення проблеми? Видати буклети до 80- річчя одного з місцевих університетів. На це планувалось і вже витрачено 50 тис. гривень.
До яких тільки методів впливу не вдавались громадські організації, щоб «достукатись» до органів влади! Коли всі можливості «мирних» способів розв’язання проблеми було вичерпані, на міського голову було подано позовну заяву. Міського голову, пана Пузакова, було висунуто навіть на анти премію «Будяк року». Що судові процеси, що висування відбувались публічно та гласно, що б використати ї цей момент впливу. І, де які зрушення відбулись. Було змінено сайт міської ради, на ньому навіть почали з’являтись проекти рішень міської ради, рішення сесії та виконавчого комітету, можна вільно прочитати міські програми, знайти інформацію про бюджет міста.
Але запалу на довго не вистачило, тільки на 2 місяці. Останнє рішення сесії, яке оприлюднене на сайті датовано 27 серпня 2009 року, рішення виконавчого комітету – 26 жовтня 2009 року.
В жовтні сесія міської ради приймає рішення про обмеження доступу користувачів інтернету до інформації про діяльність органів влади. На сайті будуть розміщені тільки рішення нормативно – правового характеру. На установку системи «Ради», було витрачено чи малі кошти громади, але вона досі не запущена. Рішення приймають з голосу, рахують голосу, хто як схоче. Тобто, враховуючи, що депутатам цієї каденції не довго залишилось засідати - на носі вибори, створюється середовище для приховування «лебединої пісні» депутатського корпусу - останнього дерибану.
І таких умовах, невідомі для широких кіл громадськості герої висувають міського голову Кіровограда, пана Пузакова Володимира Тихоновича на премію «Людина року – 2009» в номінації «Міській голова року». Якщо Пузаков гідний цієї премії, то цікаво, чим же тоді нагороджувати людину, яка дійсно працює на користь громади, турбується про мешканців рідного міста?


Обговорити цю статтю у форумі

додано: 23-11-2009 // URL: http://maidan.org.ua/static/mai/1259006310.html
Версія до друку // Редагувати // Стерти

Увага!!! Сайт "Майдан" надає всім, хто згадується у розділі "Статті", можливість розмістити свій коментар чи спростування, за умови належного підтвердження особи. Будь ласка, пишіть нам на news@maidanua.org і вказуйте гіперлінк (URL) статті, на яку ви посилаєтся.