Олег Бодрук: Відкритий лист до пана В. Карасьова

додано: 13-11-2008 // // URL: http://maidan.org.ua/static/mai/1226575685.html
Версія до друку // Редагувати // Стерти

http://www2.maidan.org.ua/n/free/1226409696

• Україна • Протест •

У п’ятницю, 7 листопада 2008 року, на П’ятому каналі відбулися дебати між паном В. Карасьовим та Є. Жеребецьким з приводу Указу Президента України № 997/2008 від 4 листопада 2008 року, у якому мова йдеться про деякі заходи щодо забезпечення скорочення видатків Державного бюджету України на отримання ор-ганів управління.
Серед закладів, які начебто є органами управління, фігурував і Національний інститут проблем міжнародної безпеки. Те що інститут жодною мірою не причет-ний до адміністративних структур це факт. Він з самого початку свого існування створювався у якості структури для забезпечення діяльності Президента та Ради національної безпеки і оборони України інформаційно-аналітичними матеріалами з проблем національної безпеки (див. www.niisp.gov.ua).
Під час дискусії пан Карасьов висловив думку з приводу того, що подібні структури є «недолугими, громіздкими, не оперативними та малоефективними і що в ринкових умовах державі слід спиратися на незалежні центри на кшталт того, який він очолює». Більш того, як я зрозумів із слів пана Карасьова, в них мо-жуть ефективно працювати студенти, які постійно стоять в черзі для прийняття на роботу в його центр.
Хочу Вам нагадати, шановний, що не тільки студентів, про яких ви говори-ли, але й кандидатів та докторів наук 3-5 років готують професіонали вищої квалі-фікації, які поки що працюють в Національному інституті проблем міжнародної безпеки. У них не буде проблем з працевлаштуванням, це факт, проте вже ніколи фахівці такого рівня не зберуться під одним дахом і не зможуть комплексно дослі-джувати проблеми міжнародної безпеки – але це вже «головний біль» тих хто ви-значив у якості «баласту» державного бюджету інтелектуальний потенціал держа-ви.
Мені зрозуміле Ваше ставлення, пане Карасьов до науковців, яке ви так зве-рхньо висловили під час ефіру, бо Ви самі так і не спромоглися підготувати і захи-стити більш-менш прийнятний варіант дисертації, хоча і працювали в філії Націо-нального інституту стратегічних досліджень. Я вбачаю у Вашій позиції брутальну образу на тих, хто «недооцінив» Ваші можливості.
Не викликає сумнівів той факт, що державі доцільно використовувати поте-нціал незалежних аналітичних центрів, які протягом певного терміну часу займа-лися дослідженнями окремих питань національної безпеки, і у мене особисто не викликає ніяких сумнівів професіоналізм людей які працювали і працюють в центрі імені Разумкова, Центрі міжнародних та стратегічних досліджень, Центрі дослі-джень проблем громадянського суспільства, Інституті трансформації суспільства, Центрі близькосхідних досліджень, Центрі миру конверсії та зовнішньої політики, Центрі прикладних політичних досліджень "Пента", аналітичному центрі «Страта-гема», Центрі "НОМОС", Центрі соціальних досліджень «Софія», лізі Україна-НАТО, фонді «Демократичні ініціативи», тощо – проте у цих структурах працю-ють люди , які мають значний науковий і практичний досвід, не один рік досліджу-вали питання і їх прізвища можна побачити під конкретними публікаціями, вони приймають участь у розробці державних програм, концепцій та стратегій і можуть фахово готувати пропозиції для держави.
Це не рівень студента і не формат чергового телешоу, де учасник не несе жодної відповідальності за так звані «прогнози», які він оприлюднює. В США теж існує велика кількість аналітичних структур, проте з результатами їх роботи можна ознайомитись в публікаціях і на сайтах, а фінансування вони отримують як з дер-жавного бюджету, так і з приватних фондів.
Скажіть, будь ласка, за рахунок яких коштів існує Ваш центр і де можна ознайомитись з кінцевим продуктом, який виникає внаслідок, використання певних коштів?
Не бійтесь, шановний - моє запитання не пов’язане із спробою записатись у чергу студентів, які претендують на місце в Вашому центрі, але мені було б цікаво почути про кількість працюючих у Вашій структурі.
Що стосується Вашої аналітичної діяльності, то вона відбувається або занад-то закрито – і громадськість не може по достоїнству оцінити Ваші зусилля, або за-надто популістськи, що не можна кваліфікувати інакше як «учасник політичного шоу», який бігає по всіх каналам телебачення з метою підтримки особистого рей-тингу.
Мені особисто, так само як і іншим працівникам нашого Інституту, неодно-разово пропонували приймати участь у подібного роду заходах, проте наукова етика і вимоги, які накладалися посадою державного службовця, обмежували нашу участь в інформаційному просторі.
Хочу Вас порадувати: після звільнення я беру на себе відповідальність ство-рити для Вас і ваших студентів конкуренцію у питаннях що стосуються проблем національної безпеки, безумовно обмежуючи свої можливості тією сферою у якій я є професіоналом. Тим більше, що я не знаю фахівця на прізвище «Карасьов» у пи-таннях економічної, політичної, демографічної, транзитної або воєнної безпеки. Якщо я помиляюсь, то буду Вам дуже вдячний, пане Карасьов за підказку, де я мо-жу ознайомитись з Вашими публікаціями по цим питанням.
З повагою (це офіційно, що ніяк не відповідає моєму особистому ставленню до Вас)

Олег БОДРУК,
капітан першого рангу запасу, колишній радник першого Міністра оборо-ни України, доктор політичних наук, завідувач відділу воєнної політики та без-пеки Національного інституту проблем міжнародної безпеки, автор більш ніж 80 публікацій в Україні та за її межами.

"Майдан-Інформ" нагадує, що попереднє обговорення листа на Вільному Форумі відбувалось тут:
http://www2.maidan.org.ua/n/free/1226409696

Обговорити цю статтю у форумі

додано: 13-11-2008 // URL: http://maidan.org.ua/static/mai/1226575685.html
Версія до друку // Редагувати // Стерти

Увага!!! Сайт "Майдан" надає всім, хто згадується у розділі "Статті", можливість розмістити свій коментар чи спростування, за умови належного підтвердження особи. Будь ласка, пишіть нам на news@maidanua.org і вказуйте гіперлінк (URL) статті, на яку ви посилаєтся.