Ярослав Сватко: Нахтіґаль: те, що за лаштунками історії

додано: 05-11-2008 // // URL: http://maidan.org.ua/static/mai/1225889745.html
Версія до друку // Редагувати // Стерти

Для Майдану

• Україна • Освіта і наука •

Передмова до видання "Нахтіґаль в запитаннях і відповідях"

Запропонований тут читачеві проект є другим з черги спільноти maidan.org.ua, в якому будь-який бажаючий міг задати питання людині, причетній до української історії середини минулого століття. Першим таким проектом була цілорічна інтернет-прес-конференція Головного Командира УПА Василя Кука. Оце читач тримає в руках підсумки такого ж тривалого спілкування спільноти Майдану з вояком Нахтіґалю Мирославом Кальбою.

Історія, як наука, дещо дистанціюється від праць такого характеру — вони мають мемуарний характер, а значить, у них присутня виразна суб'єктивна складова автора спогадів. Однак історія ніколи не іґнорує таких праць — вона має свою тестову систему перевірки спогадів на достовірність — і в друкованому виданні Ви можете прочитати наукову довідку про Нахтіґаль професора Сорбони Володимира Косика, написану власне для цього видання.

Документи є сталими, непорушними маяками в бурхливому морі політичних інтересів зацікавлених історією сторін, та суб'єктивних інтересів учасників й інтерпретаторів. Все ж, завжди залишаються закапелки історії, де світло документів не досягає. Тоді, для реконструкції перебігу історичних подій, доводиться використовувати і мемуари, і мотивацію дій як окремих осіб, так і спільнот, програмні документи організацій та можливості їх реалізації в конкретних історичних обставинах.

Історія леґіонів Роланд і Нахтіґаль дає вдосталь простору для такого способу реконструкції, бо багато рішень щодо їх сторення приймалося учасниками без фіксування в документах, — і тут праця Мирослава Кальби та спільноти Майдану буде читачеві дуже доречна. Треба лише будувати реконструкцію не на історичних фантазіях a-la “SS-Nachtigall”, а на твердому ґрунті встановлених історичних фактів. Найголовнішим дороговказом буде мета та принципи діяльності фактичного творця леґіонів — бандерівської ОУН.

За що боролась ОУН — за самостійну Українську Державу, як стверджують її ж програмні документи, чи за передачу України з московських в берлінські руки, як стверджують (звичайно ж, теж суб'єктивні та зацікавлені) інтерпретатори з радянської історичної школи? Якщо друге — ми отримуємо шизофренічну конструкцію, в якій чужими і неприродніми стають факти відмови леґіонів воювати на фронті після арештів уряду Стецька, перебування того ж Стецька та й Бандери в гітлерівських тюрмах протягом війни, врешті, одностайна відмова вояків-оунівців продовжити контракт з поліцією в кінці 1942 року. Адже на них тиснули гітлерівці, з метою продовжити контракти, але всі — відмовились. Отож, було якесь джерело політичної сили, яке перетиснуло гітлерівський тиск. Це джерело — ОУН, і коли ми стаємо на ґрунт твердження, що її метою було безумовне створення держави, незалежно від сприятливості чи несприятливості історичних обставин, багато подій стають в логічні ланцюжки, і тоді спогади Мирослава Кальби є дуже доречними, щоб пояснити те, про що мовчать історичні документи. Це, звичайно, не позбавляє Вас права пропонувати свою версію правильного шляху боротьби за Самостійну Україну — але в тих історичних обставинах, у яких жив Мирослав Кальба й приймали рішення Бандера, Шухевич та їх однодумці. Якщо такого права українцям Ви не даєте — тоді це вже не історична реконструкція, а політична позиція щодо права нації на самовизначення.

Друковане видання дещо відрізняється від живого спілкування в інтернет-проекті: в ньому, наскільки це було можливо, усунуті повтори змісту, змінено порядок запитань та відповідей, деякі відповіді відредаговано. Однак все це — за погодженням з Мирославом Кальбою, доповнено його ж фотографіями, а також світлинами з архівів ЦДВР, Літопису УПА, приватних архівів Миколи Посівнича та Ярослава Сватка. Інтернет-проект не зупинено, запитання продовжуються, а Мирослав Кальба завжди готовий відповідати, можливо, колись із цього вийде друге друковане видання.

Обговорити цю статтю у форумі

додано: 05-11-2008 // URL: http://maidan.org.ua/static/mai/1225889745.html
Версія до друку // Редагувати // Стерти

Увага!!! Сайт "Майдан" надає всім, хто згадується у розділі "Статті", можливість розмістити свій коментар чи спростування, за умови належного підтвердження особи. Будь ласка, пишіть нам на news@maidanua.org і вказуйте гіперлінк (URL) статті, на яку ви посилаєтся.