Йосиф Сірка: Право на правду

додано: 06-03-2010 // // URL: http://maidan.org.ua/static/lvivmai/1267874521.html
Версія до друку // Редагувати // Стерти

Для Майдану

• Суспільство •

Палкі заперечення Героя України С.Бандери в декотрих сусідніх країнах та заяви про введення другої державної мови в Україні – це те саме джерело – незнання історії України! Боляче чути з уст глави держави про те, що він докладе зусиль, щоб запровадити другу державну мову! Ґарант, який каже, що він хоче об”єднати країну, починає з того, що силоміць хоче її поділити.
Під час свого державного візиту президент України В.Янукович заявив: „Я впевнений, що український народ так само мудрий, як і російський народ.

Він розуміє, що сьогодні потрібно створювати комфортні умови для проживання всіх національностей, у тому числі і численного населення, яке говорить російською мовою". Своїми ж поясненнями про те, що він докладе усіх зусиль, щоб чим швидше прийняти закон про другу державну він поставив під сумнів свою „мудрість”. І знов проявилися незнання політика щодо вихвалювання мудрості. Справа в тому, що Російська Федерація складається з федеральних республік, в яких не дозволена, крім російської, жодна інша мова – державана, чи офіційна! Якщо ж керуватися „мудрістю російського народу”, то в Україні повинна панувати одинока державна мова – українська. „Численне населення, яке говорить російською мовою” не становить національности але воно є доказом тої немудрої політики, яку провадив імперський царат, а потім імперський большевизм, який позбавив людей мови, а тепер їх образливо називають населенням. Їхні предки ще знали свою історію, а зараз знов робиться нагінка на історію, мовляв, комуністичне минуле – теж наша історія.

Це вірно, що комуністичне панування в Україні було найбільшою трагедією українського народу. Заборона мови, заборона згадувати чільних і визначних героїв, письменників,композиторів, істориків, ліквідація української автокефальної та греко-католицької церков, страшний Голодомор – оце невеликий список , того, що зробило з мільйонів українців „населеніє”!
„Альманах Українського Народного Союзу 2010” ((Парсипані, Нью-Джерзі), опублікував статтю „Як боролися з українцями. (Хронологія подій)... або чому на Україні так мало розмовляють українською?” (стор. 122 – 139). Хронологія починається 1482 роком, коли Московський хан-цар Іван ІІІ намовив Кримського хана Менґлі-Ґіреєва напасти на руські землі та закінчується у квітні 1990 р., коли ВР СССР прийняла Постанову про надання російській мові статусу офіційної у всьому СССР.

Коли б в Україні мільйонними тиражами появлялись саме отакі просвітні матеріяли, то тоді б було цілковито зайвим, порушувати питання мови, яке не є тою пекучою проблемою у кризовий час, якою її висувають деякі політики, які навіть основних історичних подій на території України не знають.

Безглузді й цілковито брехливі звинувачення Степана Бандери у співпраці з нацистами втратать вірогідність, коли народ довідається, що братів С.Бандери замордували у німецьких концентраційних таборах, що він сам просидів у концтаборі до кінця війни, а по наказу вищого енкрівництва СССР був вбитий аґентом КҐБ; що його батька-священика по звірячому вбили вже совєтські комуністи, а сестри були запроторені у концентраційні табори в Сибіру! Український народ заслужив того, щоб довідатись так пильно приховувану від нього правду.

У цивілізованому світі так ведеться, що до влади йдуть освічені, інтелігентні люди, які знають добре історію свого народу, своєї країни. В Україні, щоб цього досягти, то слід би було запровадити для політиків іспит з національної історії, оскільки тільки той, хто знає минуле свого народу, країни, може мати уяву про майбутнє народу, за рахунок якого живе.
З мовою не народжуються, але її вивчають протягом років, якщо ж політик не здатний вивчити мову країни, в якій хоче займати керівну посаду, то він не буде здатним служити народові.

Висування проблеми другої мови в країні, яка є одним соборним державним об”єктом, є нічим іншим як заклик до поділу країни – тобто, до її ліквідації. Саме тут потрібно пригадати і президентові, що отих понад 20% усього населення, що проголосували за нього у першому турі (разом з фальсифікаціями, про які БЮТ згадувала), не дають право говорити від імени всього народу, бо ж у першому турі понад 70% таки були проти, або не голосували за нього!

Китайське прислів”я каже: За гроші можна купити книжку, але не знання, або За гроші можна купити секс, але не любов. В українських умовах ці прислів”я перетворюється на зміст, що у ВР України можна купити депутатів, але не Конституцію!

„Поправки” до Закону, які впроваджує ПР у ВР, свідчать про те, що розумові і справедливости серед українських законодавців ще не знайщли місце.
І знов впираємося до початкового пункту – незнання (або іґнорування) Основного Закону є причиною вношення „змін”, або просто скасування виборів (пригадуєте вибори в Тернопільській оласті?). Все це можливо тільки тому, що народ вже зневірився в політиках, а ті, в свою чергу, не звертають увагу на народні, чи державні, потреби, але все скеровують на те, щоб довше протриматися при владі, де можна буде щось урвати!

Все це можливо тільки тому, що ні народ, ні політики, які ним хочуть керувати не знають правди своє минуле, про причини, що привели до сьогоднішньої ситуації. Тому слід нарешті проводити освітню державну політику, через яку народ довідається правду про своє минуле – тоді й зникне термін „українське населення”. Несфальшована, правдива історія України повинна бути доступна (і в кожній хаті) за низьку ціну і українською і російською мовами, щоб не славити катів своїх предків, але справжніх героїв, які віддали життя за те, що сьогодні таки існує незалежна Україна.

Народу слід подати правду, а хто його герої і вороги, то він вже сам зрозуміє!

Торонто, 6.3.2010 р.


Обговорити цю статтю у форумі

додано: 06-03-2010 // URL: http://maidan.org.ua/static/lvivmai/1267874521.html
Версія до друку // Редагувати // Стерти

Увага!!! Сайт "Майдан" надає всім, хто згадується у розділі "Статті", можливість розмістити свій коментар чи спростування, за умови належного підтвердження особи. Будь ласка, пишіть нам на news@maidanua.org і вказуйте гіперлінк (URL) статті, на яку ви посилаєтся.