Країна - фіктяк, або ТОВ «Україна»
07/27/2011 | ukrrusj
Дістало! Дістало усвідомлювати, що живеш у країні - фіктяку, у країні штучній, «оформленій на підставних осіб», у країні, яка займається лише тим, що приносить неоподатковувані доходи своїм господарям.
Наша країна ,подібно до фіктивно створених підприємств, ніби - то формально й існує, ніби показує якісь економічні обороти, ніби співпрацює з іншими суб’єктами, але все це є другорядними завданнями даного утворення, покликаними прикривати суть і основну мету.
Все це не має будь-якого наповнення і по-суті є пустотою, нічим, мильною бульбашкою. В нашій країні все, що робиться, робиться не по-справжньому (окрім обкрадання). У нас проводяться фіктивні реформи фіктивною владою, захищають це все фіктивні силові структури та така ж фіктивна, іграшкова армія (служив, знаю), і підкоряється цьому всьому неподобству, ще одне таке ж неподобство - алкоголік чи наркоман, у якого за пляшку чи за дозу видурили документи, для реєстрації підприємства, якому формально належить фіктяк «Україна», його формальний засновник – український народ.
Для переконливості в статуті ТОВ так і написали: «Єдиним джерелом влади…» Чому саме ТОВ? Бо засновували люди, без сумніву, не дурні, знали що саме за цією організаційною формою легше всього приховати свої імена, що саме ця форма є найбільш утаємниченою, що саме під вивіскою ТОВ найлегше робити брудні оборудки та бути безкарним.
Правильно кажуть, що товариство з обмеженою відповідальністю є товариством з безмежною безвідповідальністю. Крайні звісно знайдуться: перш за все той самий «засновник», замучений алкоголізмом, наркоманією, хронічними злиднями, безідейністю, безнадійністю, доведений «до ручки». Він мовчки прийме будь-яке покарання, (насправді заслужене).
По-друге, «директори», «фінансисти», які регулярно змінюють одне одного на посадах, проте займаються тим самим неподобством: відмивають, ухиляються, приховують і т.д., при цьому періодично кидаючи крихти «засновнику», щоб не «загнувся» з голоду. Він, в свою чергу, здогадується, що щось тут не чисто і офіційні показники фінансової діяльності підприємства, м’яко кажучи, не відповідають дійсності і «дещо занижені», більше того здогадки переростають у впевненість, що підтверджується шикарним життям керівництва. Народ в силу своєї рабської ментальності мовчки сидить і дивиться на вакханалію, що відбувається.
Читати далі ТУТ http://duhvoli.com.ua/index.php?article=663
Наша країна ,подібно до фіктивно створених підприємств, ніби - то формально й існує, ніби показує якісь економічні обороти, ніби співпрацює з іншими суб’єктами, але все це є другорядними завданнями даного утворення, покликаними прикривати суть і основну мету.
Все це не має будь-якого наповнення і по-суті є пустотою, нічим, мильною бульбашкою. В нашій країні все, що робиться, робиться не по-справжньому (окрім обкрадання). У нас проводяться фіктивні реформи фіктивною владою, захищають це все фіктивні силові структури та така ж фіктивна, іграшкова армія (служив, знаю), і підкоряється цьому всьому неподобству, ще одне таке ж неподобство - алкоголік чи наркоман, у якого за пляшку чи за дозу видурили документи, для реєстрації підприємства, якому формально належить фіктяк «Україна», його формальний засновник – український народ.
Для переконливості в статуті ТОВ так і написали: «Єдиним джерелом влади…» Чому саме ТОВ? Бо засновували люди, без сумніву, не дурні, знали що саме за цією організаційною формою легше всього приховати свої імена, що саме ця форма є найбільш утаємниченою, що саме під вивіскою ТОВ найлегше робити брудні оборудки та бути безкарним.
Правильно кажуть, що товариство з обмеженою відповідальністю є товариством з безмежною безвідповідальністю. Крайні звісно знайдуться: перш за все той самий «засновник», замучений алкоголізмом, наркоманією, хронічними злиднями, безідейністю, безнадійністю, доведений «до ручки». Він мовчки прийме будь-яке покарання, (насправді заслужене).
По-друге, «директори», «фінансисти», які регулярно змінюють одне одного на посадах, проте займаються тим самим неподобством: відмивають, ухиляються, приховують і т.д., при цьому періодично кидаючи крихти «засновнику», щоб не «загнувся» з голоду. Він, в свою чергу, здогадується, що щось тут не чисто і офіційні показники фінансової діяльності підприємства, м’яко кажучи, не відповідають дійсності і «дещо занижені», більше того здогадки переростають у впевненість, що підтверджується шикарним життям керівництва. Народ в силу своєї рабської ментальності мовчки сидить і дивиться на вакханалію, що відбувається.
Читати далі ТУТ http://duhvoli.com.ua/index.php?article=663
Відповіді
2011.07.28 | ОЛЕСЯ
Re: НАРЕШТІ КОМУСЬ ДОСИТЬ!(ДАВ БОГ СИТЬ)
Шановне Панство! Якщо вище написане можна і таки треба втілити у життя, то означає, що Українське суспільство як ПРАВОВА ДЕРЖАВА нарешті народжується."Підставні особи" це справді не форма існування підприємницької діяльності. Це дармова можливість наживатися не "господарю" як названо у статті ( я не трактую господарем злодія, який ухиляється сплачувати податок), а звичайнісіньким кровопивцям, які не зважають ні нащо і ні накого.
Може десь така "організація" себе виправдовує, але як досвід підказує - не в Україні. Будьмо правдиві - ніхто від радості не підскакує, коли треба сплачувати податки. Але це обов'язок. Це "зло" мусить існувати, бо треба фінансувати важливі ділянки починаючи від пенсійного забезпечення тим людям, які були перед нами і мусять з щогось жити на схилі віку. Тут треба згадати вкрадені Москвою гроші з рахунків Ощадбанків громадян СССР, які досьогодні нікому не повернені, а для багатьох були надією допоміжного джерела дофінансування пенсії. Так для прикладу моя мама вийшла на пенсію з понад 40 літнім робочим стажем на дуже важкій, як для жінки праці. Її рахунок далі заморожений і ані копійки не можна дістати недивлячись на наші спроби.
Фікція якою люди себе дурять, а бюрократи тому сприяють, бо користають з того неймовірно, абсолютно повинна бути викорінена навіть з думок тих, хто хоче поважно займатися підприємництвом. Наївно думати, що рослина без коріння зможе процвітати. Якийсь час буде нидіти, але ніколи не вкоріниться, бо нема основного - коріння. Правдива реформа у галузі підприємництва мусить бути здійснена. Чим займається теперішній уряд? БОМАГОМАРАННЯМ і не більше.
Ті, що добре гріють руки на імпортах докладаєть максимум зусиль, щоб ніяка місцева діяльність навіть не зародилася, бо рано чи пізно складе конкуренцію, захитає монополію. Тому вони так ревно пильнують, щоб фікція процвітала. Фікція вигідна ще й під оглядом МОВЧАННЯ. фіктивний підприємець мовчить, щоб бути в тіні, а не навиду. Він / вона не бореться за своє, бо інколи він просто не існує. Нема гордості за своє підприємство, нема того почуття, що я здобув будучи власником. Наслідок плачевний. Вовтуження. Виживання у страху, що один раз накриють і треба буде відкуплятися. Підприємство, яке зарєєстроване на підставних осіб абсолютно не дбає про клієнтів. Це джерело наживи ( вдалося обдурити і на тому обслуга закінчилася). Такого ми хочемо? В такий спосіб сноб купує собі індульгенцію. Ми не повинні стати ані знаряддям, ані одиницею оплати. Таки досить бути бранцями нечесної системи! Такої України українцям не потрібно!!!