неоднозначність нашестя "донів" на Крим
06/16/2011 | Tatarchuk
Свою розвідку бачу сенс розмістити тут а не на кримській сторінці, бо місцеві в принципі й так все це знають і неодноразово обговорювали. А тутешнім може бути більш цікаво, заодно можете порівняти про що пишуть і про що НЕ пишуть про Крим вітчизняні мас-медії
По-перше діагностую сам факт: "донецьких" у буквальному сенсі цього слова - приїхало за рік не просто багато, а дууже багато, і вони все ще пруть і пруть. На всі посади, на всі сінекури, заповнюючи вже навіть не високі і середні, але й дрібненькі керівні місця, які місцеві ніфіга не цінували (як приклад - навіть субрегіональні воєнкомати, чиновницька робота в яких до того вважалася скоріше гемороєм ніж пільгою). Так що якщо в пресі де зустринете що такого нема або маштаби "перебільшені" - сміливо викидайте автора в помийку. Тут же зауважу, що луганських чомусь дуже мало, а пруть саме донецька область і обласна столиця. Макеївка, не знаю в чому тут спеціфіка, навіть і серед донецьких абсолютний лідер.
Дони й кримська "еліта".
Якщо відкинути доволі слабку боротьбу місцевих бутів та меджлісівців проти нашестя 2010 року, то всю іншу кримську "еліту" чи політбомонд можна сміло порівняти з плебеями, які відчинила ворота Риму варварам. Із відповідними наслідками - їм же першим за це й дісталося на самі помідори від вдячних загарбників.
Зачистки проходять не просто легко, а дуже легко. Роками чиновники та бізнес-родини тутешні взагалі ніяк не заморочувались, навіть з формальним дотриманням законів - особливо це набуло розмаху за пезидентства попереднього Віктора. Відповідно, за жопу схопили практично всіх, і це не склало жодних проблем для прокуратур і ментур. Неприкасаємих з кримського бомонду практично не залишилось.
Єдині партії які ще 2010 чинили запеклий опір регіоналам - це місцевий ендемик "Союз", не менш місцевий проект "Русское единство" та комуністи (тепер вже - колишні, ті що за Грача якого з КПУ погнали). Їм і дісталося сразу - жорстко і показово, прямо напередодні виборів восені 2010, коли десятки їхніх чиновників та бізнесменів сіли в тюряги.
Комічно склалася доля кримських регіоналів (кримського походження). Самих тихих і покірних з них просто усунули з керівних посад, але дали жити. Знакових і гонористих дуплять, як чужих.
Для новоприбулих донів характерним і можна сказати уникальним для Криму є таке явище, як сильно виражений антисемитизм. Уявіть собі ситуацію, коли один з прибульців, віце-премьєр уряду, при підлеглих набирає номер начальника, якого не ма на роботі, і каже в слухавку: ти что жидьонок совсем страх потерял? так я тебе бистро ево напомню.
Від деяких донів, які вміняємо можуть пояснити цей крен в голові, я чув таке пояснення. Це шок, який викликав у них зашкалюючий відсоток євреїв (хто по паспорту, хто по морді) серед лідерів всяких "партій рускіх блох та блох рускіх партій" (місцевий мем для визначення кількасот рускіх організацій).
Дони і руські партії.
Ця тема - для особливих гурманів. Я вже наводив приклад з рабами Риму, які відкрили ворота готам і тутже отримали вдячних люлей і мечів. Для рускіх блох це підходить найбільше: вони все робили, в принципі, задля приходу Януковича до влади, противсіхством не боліли (бо нема було кому їх розлагати в цьому питанні), і перші ж потрапили під роздачу.
Методика донів проста і тупа: вони беруть людину за найбольніше - за бізнес або за нерухомість, а як я вже писав вище, майже у всіх з цім є непорозуміння з фемідою. У такому стані людина просто перестає думати про політику а тільки як вберегти частину яєць з корзини. Ідейних нема, безбінесових та безхоромних також. Відтак, вони дуже вразливі.
Апофігеєм цього стала нещодавня "секретна" зустріч Джарти з кількасотнями рускіх партій, що виглядала за данними секретних але болтливих учасників вкрай комічно.
Вже перші ж питання професійних рускіх після пари ввічливих вітань були про наболіле, так би мовити головні проблеми рускіх Криму: пошто ви татарам мечеть даєте, пошто ви їм землі даєте. Джарти відповідає: я так поняв, що іншіх проблем у рускіх партій нема? ОК, тоді будемо говорити про пробеми татар, але я вас запевняю що у рускіх проблеми теж є. Всі сразу призаткнулися.
А далі пойшло нечуване. Джарти каже - я тут за все відповідаю, а тому наприкінці тижня кожний здасте мені план роботи на год. Всі подофігелі, бо в житті нічо подібного не писали і тим більш не здавали. Але це був тільки перший гол. Бо далі Джарти сказав - ми ці плани розглянемо, внесемо в них корективи і роздамо назад, а ви виконуйте. У професійних рускіх починається ступор, та Джарти ще не скінчив. А за рік, каже, в Криму має залишитись тільки одна руская партія Криму, і хтось з вас - найстараннішій із співробітництва - може стати її лідером, а всі інші - просто членами. Всі розбіжалися писати плани, і я знаю принаймні три партії і кілька НГО які здали (але думаю, що здали всі чи майже всі).
Легенди про Джарти.
Для особливо незадоволених своїм режимом дони розпускають справжні історії для лохів - по нашому це зветься чьос, а по їхньому здається порожняк.
Легенда перша: потерпіть немного, Джарти скоро помре, йому жити осталося кілька місяців - "по секрету" розповідають його зами особливо недовольним рускім лідерам.
Легенда друга: потерпіть немножко, Джарти скоро заберуть в Києв на дуже високу посаду, а пришулють сюди вашого любимого фашиста Могільова (на нього рускі партії аж моляться)
Легенда треття: насправді Джарти не грек, а циганський барон. Це для довірливих кримських татар.
Легенда четверта: він насправді караїм (ну це для спеціфічної аудиторії, кримських інтернаціоналів та євреїв-космполітів). Матвієнко свого часу теж розпускав такі чутки про себе, але це йому не допомогло))
Легенда п/ята - Джарти рьяно віруючий православний аж до ПГМ, а мечеть віддав татарам бо був при смерті і йому був голос. Для авдиторії із ПГМ же й вживається.
Джарти і кримські татари.
Спочатку як приїхали, дони знали Крим не більше як з образів у власних жеж газетах та російських змі - як здогадуєтеся, картинка була "дещо" сильно викривлена. Кримська еліта зустрічала їх тезою, що головна проблема то татари, житті від них нема, все покрали, всі з бородами, все дестабілізують етц. Перша ж "мозгова планьорка" була, кажуть, на просту і по донецькі ізящну тему - як поставить раком татар.
Перед виборами восені конфлікт ще більш загострився, і тривав до зими. Джарти і Джемілєв лед не нахуй посилали один одного на пресі. Потім дійшло вже до того, що Меджліс залишивсь взагалі єдиним хто ще посилає донів - всі інші через описані вище причини вже тихонько попискувалі в куточках, аби не пригортати зайвої уваги.
Аж ось призначається конкретна стрілка, двоє Дж. зустричаються з купою понтів перед тим, всі гадають що буде - або домовляться, або вайна. Більше думали про войну, деякі припускали що Джарти і цього заламає, бо ще ж і хотілося цього, щоб не так обидно було іншім.
Після стрілки Джарти за тиждень проводить сесії міськради та вкионкому, на які приходить особисто, і депутати-татарофоби поголовно голосують "за" мечеть, під прямим тиском премьєра.
Далі починається процес обміну самозахвачених земель на вільні ділянки - жертвами пали "приховані" старою елітою сотні гектарів, які вроді і нічиї, але зберігалися ними собі для кращіх часів на ринку. Ті самозахвати, що не перешкоджають інфраструктурі, дали команду легалізовати. У руських партій від цього досі триває шок: все за що боролися багато років одним махом "просрали" кляті дони.
Але є підморські камені. Дони не були б донами, якби не тримали биту за спиною. Перші наїзди були невдалими, тому вони з базару з/їхали. Але скоріш за все затаїли помсту. Зараз тренують і підкормлюють "домашніх" татар як резерв - в кожного народу бувають свої зрадники, є вони і в кримських татар, переважно колишні активісти Компартії УзРСР. Те що за першої ж нагоди дони меджлісівцям помстяться, в мене не викликає жодних сумнівів - якщо встигнуть звісно.
Дони і менталітет.
Кримські чиновники першими відчули на собі весь жах донецької диктатури. Місцевий наш менталітет передбачає, що чиновник це така людина, яка досягла всього і тому вопщем не працює, а тільки іноді щось підписує і отримує бонуси. На роботу ходити не дуже треба, по обіді можна вже під мухою, переддні та післядні всяких свят - то святе, і так далі.
Тут приїхали дони і давай їх жорстоко гнати на роботу, а там вижимати сьомий піт. Менталітет в них, видно, такий що робота це тіпа як спустився у забой і пашеш до повного кінця зміни, а вже потім можна всіську напитись.
Позаяк вже майже всі керівні посади стали донецькі, то глухе недовольство підлеглих перерастає у стон, гул і копиться повна решимість якось покласти цьому край. Якщо хтось зараз і морально готовий дуплити донів, то саме роздутий чиновницький штат, якого із пожиттєвоо вирію спустили близько к пеклу.
Дони на це відповідають знущанням, зневагою, приниженням, а також головна фішка - це "співбесіди на профпригодність", додаткові "тести" та "іспити", після яких місцеві кадри аж до машинистки заповнюються своїми парням і дєвочкамі з придонського широкого степу.
Особливо популярним серед донів-чоловіків стало привозити з собою весь гарем, колишніх коханок і дружин, і пристроювати їх по різних сусідніх відділах. Навіть свого роду змагання у цьому виді спорту намічається.
Дони і дерібан.
Власне, це головна тема і економічне підґрунтя описаних вище подій, все інше то людський хвактор.
Визуально дерібан можна бачити, просто як пройдеш головними вулицями Сімферополя. Дони всюди КОПАЮТЬ. Мабуть шукають золото чи нафту, і їм абсоютно пофігу що то була стара плитка, історичні сходинки великой русской культури і взагалі що це пішоходний проспект чи улюблене місце тусовок. Всюди трохтять машини небачених форм, які вміють щось копати, пилити, заливати і ламати. Зелені дерев/я валяються порублені, їх хтось дбайливо нарізає шматочками і кудись увозить. Половина культових ларьків та забегаловок зачинена, господарі другої половини з гордістю повідомляють що домовилися про незакриття аж до кінця літа, особливі щасливчики - про сплату восені, інші предоплатою.
Жінка яку недавно призначили у відділ приватизації, одного разу просто не вийшла на роботу - формально взяла лікарняний, а сама тупо поїхала в рідну Макеївку із всією документацією та генпланами. Вся приватизація при ній стала, а в приватизованих методично відкусують все назад.
Багаті люди в Криму попали під реальний рекет. Їх зарештовують, дуплять в сизо, розкручуючи на великі бабки спочатку налом, а там і активами. Потім відпускають, залишивши щось трохи на життя і те, якщо сразу почав співробітничати з мучителями.
Національні об/єкти, від заповідників і палаців до портів аеропортів - все має призначених викондиректорів чи фіндиректорів. По даним та чуткам, що стікаються отовсюду, мета проста як барабан - власне дерібан. Одна з технологій - то відрізання по шматкам на всіляки інвестиційні проекти, друга - віддання під "займи" які повертати не будуть, а просто щоб відібрати за борги. Щоправда, попереднім дерібанщикам тепер не сладко, і спочатку в них відбирають все що "вже вкрадене до нас", а сам дерібан буде на десерт.
Кримська еліта: що робити?
Зараз на всяких тусовках і навіть таємних нарадах кримські - без розбору чи то регіонали не в фаворі, чи інші - збираються та горесну думу думають: як жити далі?
Поки все що придумали - треба якийсь сміливий дурак, краще хоробрий навіжений, тіпа Мешкова, який би чи то не боявся наїхати на Джарти, чи може просто й не уявляв ступіні небезпеки при такому наїзді. Але все це залишається у мріях, тому що "дураків нема".
Втім кастинг триває, готові розглянути вже й самі екстравагантні варіанти, бо дони їх дістали дуже сильно, і несть їм числа і ім/я легіон. Всі хто ще не трапив під косу, намагаються позбавитись активів чи перевести все що нажито непосильним трудом - за кордон. Але їм це дуже не подобається.
Ну ось так приблизно виглядає мені наразі картина маслом "дони у Криму". Якщо в когось будуть подібні нариси про інші регіони, почитав би із цікавістю.
По-перше діагностую сам факт: "донецьких" у буквальному сенсі цього слова - приїхало за рік не просто багато, а дууже багато, і вони все ще пруть і пруть. На всі посади, на всі сінекури, заповнюючи вже навіть не високі і середні, але й дрібненькі керівні місця, які місцеві ніфіга не цінували (як приклад - навіть субрегіональні воєнкомати, чиновницька робота в яких до того вважалася скоріше гемороєм ніж пільгою). Так що якщо в пресі де зустринете що такого нема або маштаби "перебільшені" - сміливо викидайте автора в помийку. Тут же зауважу, що луганських чомусь дуже мало, а пруть саме донецька область і обласна столиця. Макеївка, не знаю в чому тут спеціфіка, навіть і серед донецьких абсолютний лідер.
Дони й кримська "еліта".
Якщо відкинути доволі слабку боротьбу місцевих бутів та меджлісівців проти нашестя 2010 року, то всю іншу кримську "еліту" чи політбомонд можна сміло порівняти з плебеями, які відчинила ворота Риму варварам. Із відповідними наслідками - їм же першим за це й дісталося на самі помідори від вдячних загарбників.
Зачистки проходять не просто легко, а дуже легко. Роками чиновники та бізнес-родини тутешні взагалі ніяк не заморочувались, навіть з формальним дотриманням законів - особливо це набуло розмаху за пезидентства попереднього Віктора. Відповідно, за жопу схопили практично всіх, і це не склало жодних проблем для прокуратур і ментур. Неприкасаємих з кримського бомонду практично не залишилось.
Єдині партії які ще 2010 чинили запеклий опір регіоналам - це місцевий ендемик "Союз", не менш місцевий проект "Русское единство" та комуністи (тепер вже - колишні, ті що за Грача якого з КПУ погнали). Їм і дісталося сразу - жорстко і показово, прямо напередодні виборів восені 2010, коли десятки їхніх чиновників та бізнесменів сіли в тюряги.
Комічно склалася доля кримських регіоналів (кримського походження). Самих тихих і покірних з них просто усунули з керівних посад, але дали жити. Знакових і гонористих дуплять, як чужих.
Для новоприбулих донів характерним і можна сказати уникальним для Криму є таке явище, як сильно виражений антисемитизм. Уявіть собі ситуацію, коли один з прибульців, віце-премьєр уряду, при підлеглих набирає номер начальника, якого не ма на роботі, і каже в слухавку: ти что жидьонок совсем страх потерял? так я тебе бистро ево напомню.
Від деяких донів, які вміняємо можуть пояснити цей крен в голові, я чув таке пояснення. Це шок, який викликав у них зашкалюючий відсоток євреїв (хто по паспорту, хто по морді) серед лідерів всяких "партій рускіх блох та блох рускіх партій" (місцевий мем для визначення кількасот рускіх організацій).
Дони і руські партії.
Ця тема - для особливих гурманів. Я вже наводив приклад з рабами Риму, які відкрили ворота готам і тутже отримали вдячних люлей і мечів. Для рускіх блох це підходить найбільше: вони все робили, в принципі, задля приходу Януковича до влади, противсіхством не боліли (бо нема було кому їх розлагати в цьому питанні), і перші ж потрапили під роздачу.
Методика донів проста і тупа: вони беруть людину за найбольніше - за бізнес або за нерухомість, а як я вже писав вище, майже у всіх з цім є непорозуміння з фемідою. У такому стані людина просто перестає думати про політику а тільки як вберегти частину яєць з корзини. Ідейних нема, безбінесових та безхоромних також. Відтак, вони дуже вразливі.
Апофігеєм цього стала нещодавня "секретна" зустріч Джарти з кількасотнями рускіх партій, що виглядала за данними секретних але болтливих учасників вкрай комічно.
Вже перші ж питання професійних рускіх після пари ввічливих вітань були про наболіле, так би мовити головні проблеми рускіх Криму: пошто ви татарам мечеть даєте, пошто ви їм землі даєте. Джарти відповідає: я так поняв, що іншіх проблем у рускіх партій нема? ОК, тоді будемо говорити про пробеми татар, але я вас запевняю що у рускіх проблеми теж є. Всі сразу призаткнулися.
А далі пойшло нечуване. Джарти каже - я тут за все відповідаю, а тому наприкінці тижня кожний здасте мені план роботи на год. Всі подофігелі, бо в житті нічо подібного не писали і тим більш не здавали. Але це був тільки перший гол. Бо далі Джарти сказав - ми ці плани розглянемо, внесемо в них корективи і роздамо назад, а ви виконуйте. У професійних рускіх починається ступор, та Джарти ще не скінчив. А за рік, каже, в Криму має залишитись тільки одна руская партія Криму, і хтось з вас - найстараннішій із співробітництва - може стати її лідером, а всі інші - просто членами. Всі розбіжалися писати плани, і я знаю принаймні три партії і кілька НГО які здали (але думаю, що здали всі чи майже всі).
Легенди про Джарти.
Для особливо незадоволених своїм режимом дони розпускають справжні історії для лохів - по нашому це зветься чьос, а по їхньому здається порожняк.
Легенда перша: потерпіть немного, Джарти скоро помре, йому жити осталося кілька місяців - "по секрету" розповідають його зами особливо недовольним рускім лідерам.
Легенда друга: потерпіть немножко, Джарти скоро заберуть в Києв на дуже високу посаду, а пришулють сюди вашого любимого фашиста Могільова (на нього рускі партії аж моляться)
Легенда треття: насправді Джарти не грек, а циганський барон. Це для довірливих кримських татар.
Легенда четверта: він насправді караїм (ну це для спеціфічної аудиторії, кримських інтернаціоналів та євреїв-космполітів). Матвієнко свого часу теж розпускав такі чутки про себе, але це йому не допомогло))
Легенда п/ята - Джарти рьяно віруючий православний аж до ПГМ, а мечеть віддав татарам бо був при смерті і йому був голос. Для авдиторії із ПГМ же й вживається.
Джарти і кримські татари.
Спочатку як приїхали, дони знали Крим не більше як з образів у власних жеж газетах та російських змі - як здогадуєтеся, картинка була "дещо" сильно викривлена. Кримська еліта зустрічала їх тезою, що головна проблема то татари, житті від них нема, все покрали, всі з бородами, все дестабілізують етц. Перша ж "мозгова планьорка" була, кажуть, на просту і по донецькі ізящну тему - як поставить раком татар.
Перед виборами восені конфлікт ще більш загострився, і тривав до зими. Джарти і Джемілєв лед не нахуй посилали один одного на пресі. Потім дійшло вже до того, що Меджліс залишивсь взагалі єдиним хто ще посилає донів - всі інші через описані вище причини вже тихонько попискувалі в куточках, аби не пригортати зайвої уваги.
Аж ось призначається конкретна стрілка, двоє Дж. зустричаються з купою понтів перед тим, всі гадають що буде - або домовляться, або вайна. Більше думали про войну, деякі припускали що Джарти і цього заламає, бо ще ж і хотілося цього, щоб не так обидно було іншім.
Після стрілки Джарти за тиждень проводить сесії міськради та вкионкому, на які приходить особисто, і депутати-татарофоби поголовно голосують "за" мечеть, під прямим тиском премьєра.
Далі починається процес обміну самозахвачених земель на вільні ділянки - жертвами пали "приховані" старою елітою сотні гектарів, які вроді і нічиї, але зберігалися ними собі для кращіх часів на ринку. Ті самозахвати, що не перешкоджають інфраструктурі, дали команду легалізовати. У руських партій від цього досі триває шок: все за що боролися багато років одним махом "просрали" кляті дони.
Але є підморські камені. Дони не були б донами, якби не тримали биту за спиною. Перші наїзди були невдалими, тому вони з базару з/їхали. Але скоріш за все затаїли помсту. Зараз тренують і підкормлюють "домашніх" татар як резерв - в кожного народу бувають свої зрадники, є вони і в кримських татар, переважно колишні активісти Компартії УзРСР. Те що за першої ж нагоди дони меджлісівцям помстяться, в мене не викликає жодних сумнівів - якщо встигнуть звісно.
Дони і менталітет.
Кримські чиновники першими відчули на собі весь жах донецької диктатури. Місцевий наш менталітет передбачає, що чиновник це така людина, яка досягла всього і тому вопщем не працює, а тільки іноді щось підписує і отримує бонуси. На роботу ходити не дуже треба, по обіді можна вже під мухою, переддні та післядні всяких свят - то святе, і так далі.
Тут приїхали дони і давай їх жорстоко гнати на роботу, а там вижимати сьомий піт. Менталітет в них, видно, такий що робота це тіпа як спустився у забой і пашеш до повного кінця зміни, а вже потім можна всіську напитись.
Позаяк вже майже всі керівні посади стали донецькі, то глухе недовольство підлеглих перерастає у стон, гул і копиться повна решимість якось покласти цьому край. Якщо хтось зараз і морально готовий дуплити донів, то саме роздутий чиновницький штат, якого із пожиттєвоо вирію спустили близько к пеклу.
Дони на це відповідають знущанням, зневагою, приниженням, а також головна фішка - це "співбесіди на профпригодність", додаткові "тести" та "іспити", після яких місцеві кадри аж до машинистки заповнюються своїми парням і дєвочкамі з придонського широкого степу.
Особливо популярним серед донів-чоловіків стало привозити з собою весь гарем, колишніх коханок і дружин, і пристроювати їх по різних сусідніх відділах. Навіть свого роду змагання у цьому виді спорту намічається.
Дони і дерібан.
Власне, це головна тема і економічне підґрунтя описаних вище подій, все інше то людський хвактор.
Визуально дерібан можна бачити, просто як пройдеш головними вулицями Сімферополя. Дони всюди КОПАЮТЬ. Мабуть шукають золото чи нафту, і їм абсоютно пофігу що то була стара плитка, історичні сходинки великой русской культури і взагалі що це пішоходний проспект чи улюблене місце тусовок. Всюди трохтять машини небачених форм, які вміють щось копати, пилити, заливати і ламати. Зелені дерев/я валяються порублені, їх хтось дбайливо нарізає шматочками і кудись увозить. Половина культових ларьків та забегаловок зачинена, господарі другої половини з гордістю повідомляють що домовилися про незакриття аж до кінця літа, особливі щасливчики - про сплату восені, інші предоплатою.
Жінка яку недавно призначили у відділ приватизації, одного разу просто не вийшла на роботу - формально взяла лікарняний, а сама тупо поїхала в рідну Макеївку із всією документацією та генпланами. Вся приватизація при ній стала, а в приватизованих методично відкусують все назад.
Багаті люди в Криму попали під реальний рекет. Їх зарештовують, дуплять в сизо, розкручуючи на великі бабки спочатку налом, а там і активами. Потім відпускають, залишивши щось трохи на життя і те, якщо сразу почав співробітничати з мучителями.
Національні об/єкти, від заповідників і палаців до портів аеропортів - все має призначених викондиректорів чи фіндиректорів. По даним та чуткам, що стікаються отовсюду, мета проста як барабан - власне дерібан. Одна з технологій - то відрізання по шматкам на всіляки інвестиційні проекти, друга - віддання під "займи" які повертати не будуть, а просто щоб відібрати за борги. Щоправда, попереднім дерібанщикам тепер не сладко, і спочатку в них відбирають все що "вже вкрадене до нас", а сам дерібан буде на десерт.
Кримська еліта: що робити?
Зараз на всяких тусовках і навіть таємних нарадах кримські - без розбору чи то регіонали не в фаворі, чи інші - збираються та горесну думу думають: як жити далі?
Поки все що придумали - треба якийсь сміливий дурак, краще хоробрий навіжений, тіпа Мешкова, який би чи то не боявся наїхати на Джарти, чи може просто й не уявляв ступіні небезпеки при такому наїзді. Але все це залишається у мріях, тому що "дураків нема".
Втім кастинг триває, готові розглянути вже й самі екстравагантні варіанти, бо дони їх дістали дуже сильно, і несть їм числа і ім/я легіон. Всі хто ще не трапив під косу, намагаються позбавитись активів чи перевести все що нажито непосильним трудом - за кордон. Але їм це дуже не подобається.
Ну ось так приблизно виглядає мені наразі картина маслом "дони у Криму". Якщо в когось будуть подібні нариси про інші регіони, почитав би із цікавістю.
Відповіді
2011.06.16 | rais
А що аналіз підводить? Поки ми про люстрацію тут мріємо, вона вже повним ходом...
по всім регіонам, на всіх рівнях. Закладки на всі випадки. Квартири по всьому Києву, посади по всій Україні.Патологія прогресує. Організм у небезпеці...
2011.06.16 | Tatarchuk
цікавий текст на дотичну тему (/) Крымские чингачгуки
Крымские чингачгукиКрым напоминает индейскую резервацию. Здесь верят в деревянные тотемы, точат томагавки для борьбы с бандеровцами и боятся доверить власть выходцам из соседних племен, не замечая, что на горизонте уже появились паруса более развитых цивилизаций.
Крым застрял в собственных мифах. Он продолжает верить в свою курортную исключительность, хотя давно уже ясно, что одними туристами полуостров сыт не будет. Он полагает, будто любая власть в Киеве спит и видит, как лишить его конституции, хотя этот документ – не более чем плацебо для уязвленного самолюбия. Наконец, он просто мечтает о новой холодной войне – простое и внятное разделение на своих и чужих куда проще, если на роль «врагов» вновь станут претендовать не украинцы, а какие-нибудь малопонятные и далекие американцы с англичанами.
Надо признать, что крымское оборонное сознание играет с полуостровом плохую шутку. «Непотопляемый авианосец», «орден на груди планеты Земля», «колыбель русского православия»: в какой-то момент эти вполне заслуженные тезисы стали играть роль фактора, обрекающего Крым на бесцельную борьбу за консервацию прошлого. Ощущение эксклюзивности – это та причина, по которой крымская интеллигенция так и не научилась видеть мир во всем многообразии и сложности происходящих в нем процессов. Вместо географии транспортных потоков эксперты судачат о перспективах автономии. Вместо анализа транзитного потенциала – размышления о злобных «бандеровцах» на другом конце страны. Вместо попыток найти свое место в стремительно меняющемся мире – глубоко эшелонированная оборонительная тактика ностальгии по советским временам.
Появившиеся год назад в Крыму «донецкие» – сродни «питерским» в Москве десять лет назад. Такие же непонятные, вездесущие и мифологизированно-безальтернативные. Их побаиваются, судачат за спиной и внимательно отслеживают все их шаги. В каждом их действии чудится коварный замысел, в каждом слове – потаенный смысл. Но во всех суждениях крымского экспертного сообщества сквозит главное: нарушенная раз и навсегда система координат.
В силу крымского оборонного менталитета «донецкие» стали раздражителем, их можно ненавидеть лишь по факту их нездешней прописки. Им вменяется в вину пренебрежение к статусу и особости полуострова, недостаточный трепет перед «краем русской славы» и тактика тотальной украинизации. Хотя, если быть честными, то новые элиты можно упрекнуть во многом, кроме сознательных попыток реализовать украинский национальный проект в стране.
Крымчан можно понять. Признаться самим себе в том, что за двадцать лет местная элита за редким исключением оказалась неспособна ни на что, кроме лихорадочного «дерибана» земли – стыдно. Но это факт. В нулевых именно боязнь любых перемен затормозила процесс приватизации крымской промышленности. В результате все то, что могло производить, строить и выращивать, попросту сгнило. Когда приватизации дали зеленый свет, оказалось, что вкладывать уже не во что: фонды разворованы, профи ушли на пенсию, а инвесторы давно нашли для себя другие регионы.
Оборонное сознание до сих пор уверено, что «Киев грабит Крым». Тот простой факт, что полуостров дотационен и тратит намного больше, чем зарабатывает – попросту игнорируется. «А мы в советское время ого-го!» — вот главный посыл любых круглых столов и дискуссионных клубов. Это даже не смешно.
Экспертное сообщество в Крыму до сих пор не хочет понимать, что для него опасны не «донецкие», «сумские» или «тернопольские», а управленцы без стратегического мышления. Люди с местечковым миропониманием, не отдающие себе отчета в том, что именно происходит в лихорадочно меняющемся мире. Те, кто не умеет выстроить ни стратегию развития, ни даже тактику собственного выживания. Быть может, проблема в том, что и крымское сознание давно уже разучилось мыслить подобными категориями?
Дело ведь не в прописке элиты, а в ее поступках. Вот по ним и надо судить. Если новый «донецкий» премьер Крыма Василий Джарты забирает у жуликоватых арендаторов Ласточкино гнездо – это хорошо. Если он отдает многомиллионные подряды на ремонт дорог полуострова фирме, у которой даже нет официального офиса – плохо. Сделает новоназначенный губернатор Севастополя Владимир Яцуба из города региональный транспортный узел с мощными промышленными предприятиями – хорошо. Будет пилить землю под Балаклавой в пользу семьи президента – плохо. Только это имеет значение, а не ритуальные пляски вокруг костра крымской «инаковости». В конце концов, легенда полуострова Николай Кириченко, вытащивший Крым из социально-экономической пропасти в 70-х годах прошлого века – тоже выходец из «материковой» Харьковской области. Да и в целом герои крымской истории чаще всего имели не местное происхождение. Ну не родит благодатная земля полуострова «собственных Платонов и быстрых разумом Невтонов» — это факт! А если и родит, то становятся они таковыми далеко от места рождения, в столицах. И потом, как правило, если возвращаются, то ненадолго.
Если критиковать новую крымскую элиту, то нужно это делать последовательно и предметно. Не возмущаться «пренебрежением конституцией автономии», на которую в Киеве не обращают внимания с 1995 года, а протестовать против замены директоров крымских музеев – ученых с мировым именем – на коммерсантов из «шахтерского» региона. Не разбирать слова крымского спикера о том, что автономия может быть упразднена, а выяснять, почему строительная фирма этого чиновника не отдает людям квартиры, за которые уже выплачены деньги. Иначе весь алгоритм протестного пафоса сводится к обиде «местных» на отлучение от властной кормушки.
Крымским политическим и экспертным элитам пора прекратить изображать панфиловцев, «встававших на защиту крымской автономии». Ребята, опомнитесь – нет никакой крымской автономии. Она есть лишь на бумаге и в головах тех, кто ни разу не выезжал за Перекоп. Крым сегодня почти ничем по своим полномочиям не отличается от любой другой области Украины. Если завтра его переделают в область – 99,9% жителей полуострова этого даже не заметит: в хваленое советское время Крым тоже был областью. Тут все равно будет рука Киева при сильном президенте и «казачья вольница» — при слабом. Все разговоры о конституции полуострова – это как бусы для туземца – красиво блестят и отвлекают внимание от распила местных земель. А ведь у Крыма – как и у американских индейцев – попросту нет других активов. Хотя нет, у индейцев еще золото было…
Опять же – за фейерверками риторических войн с «ползучей украинизацией» крымская элита забыла про постоянно снижающееся качество образования. Ни один вуз полуострова не входит в десятку лучших по стране. Преподавание становится уделом тех, кто не смог найти более привлекательную работу. В Севастополе большинство продвинутой молодежи мечтает уехать из города, который стремительно превращается в родину низких зарплат и отсутствия перспектив.
А тем временем новостные ленты «города русской славы» пестрят фотоотчетами с анекдотических маршей под имперскими триколорами. Надежды на возрождение величия Черноморского флота сочетаются с непониманием того, что из себя представляют современные ВМС. В новом веке Черное море обречено стать вотчиной не крейсеров, а куда более скромных как по экипажам, так и по береговой инфраструктуре фрегатов и корветов. Даже при самом благополучном стечении обстоятельств вместо нынешнего 15%-го вклада в городской бюджет ЧФ сможет дорастить свою долю до 25% максимум. Но за пафосом сохранения исторической памяти нет ответа на вопрос: как выживать всем тем севастопольцам, кто сегодня кормится лишь за счет розничной торговли. И в этом смысле назначение в город нового «днепропетровского» губернатора дает повод говорить о реальных проблемах Севастополя: безработице, отсутствии высокотехнологичных предприятий и неуклонной деградации населения. Но доморощенные патриоты воюют против исторических пугал, не замечая, как в тылу давно уже хозяйничают мародеры.
За настойчивыми попытками вернуться в Советский Союз из внимания крымских экспертов ускользает простой факт: Крым – аутсайдер Черноморского региона. И отнюдь не потому что он сегодня подчинен Киеву, ведь на черноморском побережье РФ налицо те же неутешительные тенденции. Любой разговор о полуострове из привычного ментального противостоянии «мы-они» нужно переводить в категорию «что дальше»? А ответа на этот вопрос как не было, так и нет.
В общем, пока мы точим томагавки для борьбы с привычными врагами, думая, что выходец из соседнего племени не может руководить нашим бытом, на горизонте появляются паруса опередивших нас цивилизаций. Если я ничего не путаю, эта ситуация называется «исторический тупик».
Павел Казарин, Росбалт
http://flot2017.com/search/author/88
2011.06.16 | Pavlo Z.
Дві приємні речі: 1.стаття 2 Якщо вже Росбалту дійшло?!:))
2011.06.16 | Pavlo Z.
блискуче!
2011.06.16 | Пані
Однозначно - в Статті!
2011.06.16 | observеr
бо джарти було: Макеївка, не знаю в чому тут спеціфіка,навіть і серед донецьких абсолютний лідер
2011.06.16 | Kohoutek
Замечательный набросок.
Я недавно заглядывал на форум севастополь.инфо, где обсуждали, кого пришлют новым градоначальником, там именно такие настроения и царят:Geizer писал(а):
а кто из потенциальных преемников из Донецка?
(в Симфе, говорят, даже директор кладбища - донецкий)
епт, та мало ли хороших людей в Макеевке?
Цитата:
Начальник управления капитального строительства Симферопольского горсовета Александр Окуневский, который является племянником заместителя городского головы Андрея Секлецова, занял свою должность в силу высокого профессионализма, живости характера, активности и умения общаться с людьми. Об этом журналистам сообщил мэр Симферополя Виктор Агеев. Однако он не в курсе родственных связей Окуневского.
настоящих проффесионалов, ептыть
Цитата:
Источник «НР» сообщил, что ни для кого в управлении не был секретом тот факт, что до приезда в Крым Окуневский работал барменом в Макеевке.
...
гхм.. стесняюсь спросить, а в Макеевке ещё много людей осталось? а то вдруг в Крыму для них всех руководящих должностей не хватит..
2011.06.16 | dntsk
deleted
2011.06.17 | Kulish
Re: в Макеевке ещё много людей осталось?
Здається - просте запитання...Якщо донецьких розподілити по всій Україні, то скільки вийде на 1 квадратний кілометр?
Може, вони якось розчиняться внаслідок дифузії?
2011.06.17 | Tatarchuk
фізично їх (разом з луганськими) - 10%. То ж не проблема
2011.06.17 | dntsk
нажаль те що руспатов чмирять та місцевих чиновників - радості не приносить
бо висока імовірність, що вибори 2010 року у нас були останні на багато років вперед.2011.06.17 | Убітий Єнот
А ви ще Свободу затопчіть, потім сядьте на попу та ридайте, що немає кому боротися
з поганими донами2011.06.17 | dntsk
А шо Сволота так пряма таки збирається боротися проти хазяїв? Щось у лісі здохло.
2011.06.17 | Убітий Єнот
А ви збираєтеся боротися проти хазяїв? Чи просто в Інтернеті посвистіти?
2011.06.17 | dntsk
це вже моя особиста справа
2011.06.17 | OlalaZhm
Якби ж то... Re: це вже моя особиста справа
Така тваринна лють, яку Ви демонструєте до СВОБОДИ, примушує припускати, що не лише з особистих мотивів Ви її так ненавидите2011.06.17 | dntsk
припускайте
2011.06.17 | Tatarchuk
смєх і радость ми приносим людям (л)
http://www.nr2.ru/crimea/335960.html«Русское единство» удалило со своего сайта критику Януковича и уволило пресс-секретаря (ФОТО)
2011.06.17 | Хвізик
Слава Героям!!!
2011.06.17 | Hadjibei
Ну і що з того?
Одна мерзотна зграя знищує іншу...Це зовсім нічого не змінює.
Що мене тривожить, та це те, із якою заповзятістю ПРдуни нищать все українське, і пропихають фофудьєносний русскій мір по всій Україні і в Києві.
А Крим - то татарський край. Хай татари ним і переймаються.
2011.06.17 | Пані
В мене є пояснення домовленостям з татарами
Може ти правда і так це знаєш, але....Така собі організація як Міжнародний республіканський інститут (США, установа одноіменної партії), офіційно грантує в Україні програми по Криму, Сходу і татарам персонально. Кому цікаво - самі погугліть.
А регіонали давно і взасос любляться з республіканцями США (думаю твердження доводити не треба). Так що така раптова любов з татарами може бути викликана і втручанням вошинштонського обкому в тому числі.
2011.06.17 | Angry Orange
Really?
> А регіонали давно і взасос любляться з республіканцями США (думаю твердження доводити не треба).Чоого??? Думаю, такі твердження треба доводити. Бо все по-лівацькому догори ногами поставлено, бачу. Якраз Обамівські ї...ані смердючі Демократи ну ду-у-же вже великі друзі Росії. І саме Обамівська адміністрація поклала і забила на американський вплив на пост-радянському просторі, з поваги до "російської зони інтересів". Таваріщь Сталін називав західних лівих - "полєзниє ідіоти". Це визначення цілком підходить і до сучасних західних лібералів.
Можу судити по Канаді, де живу. Лідер правої, Консервативної партії Канади (аналог Республіканців с США), і діючий прем'єр, Стів Гарпер, великий друг України. В той час, як бувший лідер опозиції і бувший же лідер лівої, Ліберальної партії (аналог Демократів в США) Майкл Ігнатьефф, про-москаль і зоологічний українофоб. Все-таки "справедливість є" (с) і (б)лєвотня просерла минулі вибори з тріском.
Отже, чи не поділиться шановна пані Пані, звідки така інфо, що анти-російські за визначенням Республіканці мають "любитися" з відкрито про-російською партією в Україні?
2011.06.17 | Hadjibei
Звідки у Вас дані про "любов" між Республіканцями США і ПР?
Ви, певно, помилилися...2011.06.17 | Пані
Напишу детально через пару днів
2011.06.17 | Tatarchuk
я чув прямо зворотнє про ПРУ - що їм допомагав НДІ (віслюки а не слони)
а щодо ІРІ та кримських татар то дійсно так, але про допомогу ІРІ донам не чув2011.06.17 | Пані
Як мінімум
1. Вони вчили їм спостерігачів на всіх виборах (я у вільному доступі)2. Манафорт
3. Днями напишу інсайд
2011.06.17 | Tatarchuk
Манафорт - прийнято, але там скоріш анекдот чи бардак
З того що мількало в пресі, він постає як авантурист і сумнівний лобіст. До того ж винайнятий Ахметовим, який зараз на періферії прийняття рішень ПРУ (так мені виглядає)Але сама якість консультацій (а головне - ефективність їх виконання) викликають великий сумнів, ось приклад, пише Тарас Кузьо:
В ноябре 2004 года я присутствовал на пресс-конференции в Вашингтонском национальном пресс-клубе тогдашнего советника Януковича Эдуарда Прутника. Это была самая смешная и хаотичная пресс-конференция, на которой мне довелось когда-либо побывать. Мирослава Гонгадзе из Голоса Америки полностью ее записала.
Прутник пришел на конференцию плохо подготовленным, проигнорировал рекомендации вашингтонских консультантов и пригласил очень плохого переводчика. Выступление Прутника было настолько плохим, что представитель Госдепартамента (Джин Фишель) открыто спорил с Прутником, чего дипломаты обычно не делают. Когда пресс-конференция превратилась в хаос, переводчик Прутника Александр Киселев прекратил переводить и вступил в спор с теми, кто задавал вопросы! Пресс-конференция превратилась в такой бардак, на фоне которого украинский парламент выглядит вполне прилично!
Можно было бы подумать, что платя $120 000 в месяц, Янукович мог бы прислушаться к советам. А может и нет.
http://blogs.korrespondent.net/celebrities/blog/taraskuzo/a3798
2011.06.17 | damoradan
Вы ошибаетесь - IRI не имеет никакого отношения к Республиканской партии (л)
Is IRI a part of the Republican Party?No, IRI is a nonpartisan organization, not affiliated with any political party.
http://www.iri.org/frequently-asked-questions
2011.06.17 | Царь Митридат
Дедушка придеть - порядок наведеть.
Tatarchuk пише:> Поки все що придумали - треба якийсь сміливий дурак, краще хоробрий навіжений, тіпа Мешкова
Сам Мешков и нужен. В любом случае он выгоднее, комфортнее и безопаснее для всех, чем нынешний быдлодолбасс. Возродить всенародное Республиканское Движение Крыма. И под предлогом возмущения сужением прав автономии шугануть их знаменитым крымским сепаратизмом. На яки-сепаратизм не надеемся, социальной страты нет, ну пусть тогда будет сепаратизм демонстративно пророссийский. Громко требовать введения московского времени, рубля как денежной единицы, возмущаться вмешательством Украины (в лице быдлодолбасса) в дела Крыма, ну и т.д. В общем, вспомнить старые добрые времена. Заодно пусть и быдлодолбассы потренируются в защите неприкосновенности священных украинских границ, восточному избирателю во искушение.
Так что пусть крымчане собирают делегацию на поклон к дедушке Мешкову. Дедушка, когда его уходили в 1995-м, предвидел, что к нему еще вернутся и в ноги ему падут. То-то же. Дедушка придеть - порядок наведеть.
2011.06.17 | Пані
Крим - с Макеевкой! В Яцуби нерви не витримали - феєрія
Председатель Севастопольской горгосадминистрации Владимир Яцуба утверждает, что разговоры о вхождении Севастополя в состав Аавтономной республики Крым беспочвенны.Как передает УНИАН, об этом он заявил 16 июня в прямом эфире Севастопольской региональной государственной телерадиокомпании.
«Севастополь в обиду не дам, Севастополь под Крымом не будет. Я это публично говорю», - сказал Яцуба.
Он добавил, что три дня назад то же самое «по телефону сказал и Василию Георгиевичу (председателю Совета министров АРК Василию Джарты)».
Вместе с тем, отметил председатель ГГА Севастополя, «обязательно возьмем разработанную стратегию развития Крыма, программу. Обязательно сделаем какие-то объединяющие мостики».
http://www.bagnet.org/news/summaries/ukraine/2011-06-17/136685
2011.06.17 | Tatarchuk
Re: Крим - с Макеевкой! В Яцуби нерви не витримали - феєрія
Якраз до обіду зустричався з севастопольськими партизанами. Що вони розказували.Попередній представник Януковича в Севастополі - Валерій Саратов - був призначений на посаду зі значно більш комфортного крісла голови міськради (ніякої відповідальності, суцільний коментаріат, та й те більшою частиною - критика адміністрації). Саратов призначений був конкретно під одне завдання - от ти там в доску свій, от ти там і введеш таріфи втричі вищі ніж зараз, бо місто на межі банкрутства. Не введеш - кірдик тобі. Саратов все це слухняно повводив, у наївній надії що його залишать хоча б до виборів ВРУ. Ніфіга.
Зняли його якраз зі звинуваченням за різке підвищення таріфів! Тіпа там нагорі розібралися і ось покарали - аж у Києв на дрібного клерка забрали. Таріфи знижувати вже ніхто не буде, звісно.
Але накопичилася ще одна, конкретніша претензія можна сказати пред/ява. Саратов ніфіга не відробляв "інтереси сім"ї" в земельному питанні. Тобто, він робив так як звикли за попередньої влади: він щось там робив, тутже хтось з екологів та місцевих активістів щось повставав, шумів, а Саратов тіпа розводив руками, налагоджував, показував що без нього все було б узагалі швах. Це козирний та улюблений коньок кримських політиків - роками не вирішувати якусь проблему, публічну чи приватну, з того й жити. Але донам це, знову ж, вже не катить.
І ось Клюєв привозить Яцубу в якості нового представника (голови адміністрації). З конкретним жеж завданням мінімум - порішати земельні проблеми "сім"ї" та іншіх хто у темі. З самого початку розмови Клюєв всіх обнадьожив, що протягом року ніяких змін у структурі управління Севастополя (особливий статус, уявна автономія тощо) не буде. Сразу камінь спав з души десятків адміністраторів районів і управлінь, бо в них там всі отвечалки роком наперед проплачені.
А от що буде після року - тутже й почалися натяки і інсинуації. Чиновники чомусь впевнені, що Севастополь приєднають до АР Крим, а на другом етапі можуть АРК ліквідувати на область.
Від себе зазначу, що це мало реально, тому що таку зачистку як Джарти в Криму - в Севастополі зробити нереально. У Криму рік за роком російські вливання в руські партії падають, а з нещодавним погромом структур Лужкова-Затуліна взагалі зійшли нанівець (на деякий час звісно, але цього проміжку цілком вистачило для їхнього розгрому "донами").
У Севастополі дотації РФ в руські партії не припинялися і не припиняться, тому там тих самих "лідерів" сотень организацій отак не збереш і вводні не даш - у них начальство сидить "от Москви до Ленінграда і обратно до Москви", і їм все пофіг, в кожного по два паспорти, два звання у кожній країні та нерухомість як тут так і на родінє. Одним словом, ситуація значно більш запущена ніж по Криму.
Злиття такого регіону з АР Крим тільки дасть геморою Джарти чи будь-кому хто керує автономією. Та й напряму махатись з ФСБ ніхто не буде, бо ж і вбити можуть та й взагалі влаштувати веселе життя. Тому рухи "донів" там будуть значно повільніші.
От зараз 50 людей з 200 наявних одночасно звільнилися з державної адміністрації, під Яцубу. Голова юридичного відділу Севастополя - єдина штатна одиниця того відділу. Але в порівнянні з кримськими зачистками це дитячий лепет. Крім того, навряд чи будуть туди завозити саме "донів" - скоріш зі всієї материкової України хаотично, всяких кучмистських кадрів.
Бо донедавна (попереднього президентства) головним жупелом Севастополя був Рінат Ахметов і 800 його привезених донецьких кадрів, з вугільним терміналом. Взяти "город русской слави" їм не вдалося, вони позорно побігли, бо новий режим Януковича допомоги не надав, а просто дав на обмін порт Южний десь під Одесою.
2011.06.17 | Пані
Статтю постав, а ? Свою
2011.06.17 | Tatarchuk
неформат, НМД. це треба переписувати та редагувати, матюки прибирати етц
в "Записки" можна ))2011.06.17 | Пані
Я тебе благаю!!!! Який в п... неформат?
Чому в записки? Це ж типова стаття.І навіщо матюки прибирати???? Ми що нацкоммор?
ПС, Звісно - хозяин барин, став куди хочеш.
2011.06.17 | 4vlada.net
У Яцуби-це не нерви
Усе дуже просто: готується по мажоритарці у Севастополі..2011.06.17 | Tatarchuk
Re: У Яцуби-це не нерви
4vlada.net пише:> Усе дуже просто: готується по мажоритарці у Севастополі..
До Яцуби, коли адміном міста був Саратов, місце від Севастополя собі дбав Колісніченко. Тепер може щось там зсунеться
2011.06.17 | Kohoutek
Это я могу пояснить
Tatarchuk пише:> Тут же зауважу, що луганських чомусь дуже мало, а пруть саме донецька область і обласна столиця.
На самом деле, ПР - партия единственного региона. Точнее, единственной области. Луганская, вроде, как тоже Донбасс, но когда о Донбассе пишут в донецких СМИ, то в 90% случаев имеют в виду только свою область. У "луганских" с "донецкими" не слишком-то хорошие отношения - конкурируют. Луганские "регионалы" во главе с самим Ефремовым публично жаловались на наезды со стороны "донецких беспредельщиков", а уж неофициально я наслышался немало возмущённых рассказов, как вели себя приезжие "доны" с местными бизнесменами - был такой период несколько лет тому назад.
"Луганские" в ПР держатся особняком и предпочитают иметь дело непосредственно с Януковичем и новой шоблой вокруг него, чем со "старыми донецкими", которые всех прочих в грош не ставят. Политический вес "луганских" очень невелик и их бросают на второстепенные, технические участки работы. Любопытно, что луганский депутат от ПР Ландик (брат донецкого олигарха-регионала) предпочитает тусоваться с донецкими товарищами, а с земляками у него постоянные конфликты. Земляки, надо заметить, отличаются особой совковой остервенелостью и пророссийскостью по сравнению с донецкими товарищами (среди "донецких" с ними может сравниться разве что секретарь тамошнего горсовета Левченко).
Депутат от БЮТ Курило, ректор нашего педунивера, перебежавший не так давно к "регионалам", в своё время делился своими подобными наблюдениями и полагал, что дело в особых, давно налаженных отношениях луганского истеблишмента с Россией, а в особенности с Москвой - в нашей области начинал свою карьеру Лужков и у луганского облсовета всегда были тесные связи с московской мэрией. У Королевской из БЮТа, кстати, брат - российский замминистра.
2011.06.17 | damoradan
Так в чем "неоднозначность"?
Судя по статье - все достаточно однозначно. Доны приехали дерибанить все то, что смогут отобрать. Ну единственное - у татар отобрать не могут, поэтому что они сильные, а все остальные - слабые, у них отбирают.А все глобальные проекты, озвученные регионалами для Крыма, - не более чем для отвода глаз.
Даже если это все и так, не могу не отметить положительные моменты происходящего. Незаконно оформленная собственность отбирается, ленивые сотрудники увольняются. Т.е. идет перетряхивание засидевшейся местной элиты. На ее место приходят доны "всерьез и надолго"? Так местные тоже думали, что они "всерьез и надолго", а при премьерстве Януковича в 2002-2004м доны тоже везде лезли. Т.е. прошел еще один цикл ротации, еще одна прививка для элиты на тему "всерьез и надолго". Может в следующий раз пришедшие за донами люди уже не будут думать, что они "всерьез и надолго"?
Пока недовольна только бывшая элита, но если донецкие пойдут по всем более-менее честно работающим предпринимателям (т.е. фактически, по душу всей индустрии гостеприимства), то это будет означать:
- недовольных туристов;
- недовольный электорат;
- неосуществление планов ПР по превращению Крыма в одну из "success stories" их правления с последствиями для 2015го года.
У донецких - специфический стиль работы. Насколько я могу судить, он состоит в следующем.
Выделенная "сотруднику" должность - это и "общественная нагрузка", и инвестиционный проект одновременно. Т.е. человек должен и делать общественно полезное дело, и вкладывать свои собственные деньги, и привлекать других "аполитичных" инвесторов таким образом, чтобы: 1) ПР могла отрапортовать об успехах; 2) доходов инвестпроекта хватало на отчисления "инфраструктуре" (судьям, ментам, чиновникам "на зарплате"), финансирование избирательных кампаний и обеспечение приличного акционерного дохода инвесторам.
Естественно, такой подход требует предоставления эксклюзивных прав инвестирования в проект для "сотрудника" и его партнеров, т.е. ни о каких конкурсах тут речи идти не может. Но, с другой стороны, фантастические сверхприбыли уже давно закончились и прибыль в 25-30% в год считается очень неплохой. А можно получить и 0, и потерять деньги вообще. В стране не так много прибыльных проектов в торговле и недвижимости - двух сферах, являющихся основными объектами инвестиций чиновничьей вертикали.
В последние годы получил распротранение целый класс принципиально аполитичных инвесторов. Как правило, это мультимиллионеры, которые могут долго держать капитал в кэше, дожидаясь, когда им предложат "верняк". И чем больше этого капитала - тем более верный верняк им могут предложить. И это без всяких выборов, отчислений на "инфраструктуру" и круглосуточной работы. Думаю, сегодня именно такие люди получают наибольший доход на вложенные деньги, а не поставленные донецкими чиновники.
Отсюда пренебрежительное отношение "донецких" чиновников к чиновникам "старого типа" (в том числе и к крымским), которые при Кучме и Ющенко научились только постоянно грести бабло, вкусно жрать и просирать большие суммы денег без всяких инвестиций - мол, еще нагребу.
Можно сказать, что для страны в целом "донецкая" модель чиновничества гораздо полезнее, чем предыдущая модель откровенной синекуры. Во всяком случае, люди в большинстве своем инвестируют деньги в страну, а не просто тупо их вывозят. При этом возможности для "аполитичных инвесторов" далеко не закрыты, хотя, конечно, по-настоящему серьезный международный капитал нуждается в прозрачности, которую нынешняя система предоставить просто не в состоянии. С другой стороны, думаю, если бы завтра случился Саакашвили, подавляющее большинство "донецкого" капитала осталось бы в стране (при условии проведения налоговой амнистии).
2011.06.17 | Tatarchuk
ти ж сам написав у чому: з одного боку, з іншого боку етц
Хоча у мене інші крітерії оцінки, ніж економика і тим більш така міфологічна її галузь, як курорт - цілком збиткове явище з точки зору бюджету, хороша кормушка для нелегалів, напівлегалів та штату чиновників.Тим більш, що в "глобальних планах" донів Ялти є позбавлення від пляжно-бляцької компоненти, а вона тут головна, і перетворення того 3-місячного бидлятника (тепле море, радіаційне сонце) на санаторний цілорічний комплекс. Але навряд чи вони це зламають, як би не старалися. І взагалі це місцевий, не загальнокримський аспект, просто здалеку Крим стереотипно сприймається як Ялта.
Мені більш неоднозначними видаються процеси по дуплінню руських партій з одного боку, та тимчасовий союз з кримськими татарами, які на першому етапі отримали те, чого за Кучми й Ющенка ніхто ніколи їм не віддавав. Все це може ще не раз помінятися аж до навпаки: особливо перед виборами, де 15% кримтатарських голосів все одне регіоналам не дістануться, а от стільки ж втратити від руських їм буде недоцільно. Тому меджлісівці зараз беруть все що їм самі віддають, але, сподіваюся, притомні того, що в будь-який момент дони нанесуть удара в спину.
Крім того "неоднознаність" проявиться сильніше, коли дони схопляться за саму смачну нерухомість, яка переписана на москалів. Але це вже, мабуть, точно не цього літа.
2011.06.17 | damoradan
Re: ти ж сам написав у чому: з одного боку, з іншого боку етц
Tatarchuk пише:> Хоча у мене інші крітерії оцінки, ніж економика і тим більш така міфологічна її галузь, як курорт - цілком збиткове явище з точки зору бюджету, хороша кормушка для нелегалів, напівлегалів та штату чиновників.
> Тим більш, що в "глобальних планах" донів Ялти є позбавлення від пляжно-бляцької компоненти, а вона тут головна, і перетворення того 3-місячного бидлятника (тепле море, радіаційне сонце) на санаторний цілорічний комплекс. Але навряд чи вони це зламають, як би не старалися. І взагалі це місцевий, не загальнокримський аспект, просто здалеку Крим стереотипно сприймається як Ялта.
---Ну тут как раз все понятно. Если они таки собираются строить большие курорты на западе Крыма, то массовое блядство автоматически переселится туда, а Ялта действительно станет чем-то вроде Канн. Туризм может быть большим бизнесом только если в него вкладывают большие деньги и массово строят четверки и пятерки, а не то, что сейчас построено в Крыму.
> Мені більш неоднозначними видаються процеси по дуплінню руських партій з одного боку, та тимчасовий союз з кримськими татарами, які на першому етапі отримали те, чого за Кучми й Ющенка ніхто ніколи їм не віддавав. Все це може ще не раз помінятися аж до навпаки: особливо перед виборами, де 15% кримтатарських голосів все одне регіоналам не дістануться, а от стільки ж втратити від руських їм буде недоцільно. Тому меджлісівці зараз беруть все що їм самі віддають, але, сподіваюся, притомні того, що в будь-який момент дони нанесуть удара в спину.
---Люди, которые получат землю, будут голосовать за ПР. Во всяком случае, не будут слушать меджлис, если те будут призывать голосовать за Тимошенко или что-то подобное. Думаю, для руководства меджлиса было выгодно противостояние с властью - в этой ситуации они фактически контролировали большие участки захваченной земли, которые частично легализовывались и продавались. ПР это просто просекла и предложила решить проблемы простых татар, чтобы выбить из-под меджлиса опору. Ну а тут меджлису уже нечего было делать - не будут же они этому в открытую противостоять. Вот и распускают слухи о "ноже в спину в любой момент". Ведь если нет ножа, а все татары получат землю - кому нужен будет меджлис?
2011.06.17 | Tatarchuk
Re: з одного боку, з іншого боку етц
damoradan пише:> ---Ну тут как раз все понятно. Если они таки собираются строить большие курорты на западе Крыма, то массовое блядство автоматически переселится туда, а Ялта действительно станет чем-то вроде Канн.
Автоматично ніхто нікуди не переселиться. Їхати в Ялту блядувати - це давня радянська традиція, навіть старуни й старухи їдуть туди пригадати перший секс під кипарисом. А що вони там забули, на Тарханкуті? Ані кипарисів, ані зассаного моря, ані скал з профілями. То треба аж шлагбаум ставити від таких гостів. Друга категорія - молоді бидлятки, які з двома штуками баксів кешем почуваються королями на тиждень. Так вони можуть і дикарями, їм пофігу. Знову ж, що їм робити на Тарханкуті, коли вони звикли до ЮБК.
Що стосується Західного узбережжя, там плани ще до донів були (куратор проекту одним з перших сразу перебіг до донів і вони його не чмирять, бо дорога ложка к обєду) - плани з кількаярусного, все вимірюється у відстанях до моря, будівництва. Відповідно, перші яруси віп, останні - як в ночлежках. Але розваги там якісно інші, з того що дала природа: екстриму на водах хоч скільки, всякі там дайвінгі, на суші можна цілі раллі робити.
Водночас, погода не субтропична як в Ялті, а помірковано континентальна, вночі холодно, вдень пекельна спека, рослинність убога степова та напівпустельна, а місцеві комахи звиклі жерти скот та падаль, повзають ядучі змійки та скорпійони. Повітря сухе, "целібне" на відміну від вологого ЮБК, але гор нема, пісочно-ракушнячі пляжі замість гальки та каміння (на любителя). Пальми туди хіба в кадках привозити із собою. Вода холодніша, та на порядки чистіша і, навіть, сумніваюся що мильйон туристів засре її як в Ялті-Алушті, бо течії. Одним словом це зовсім не той Крим, який звикли бачити на картінках.
> Туризм может быть большим бизнесом только если в него вкладывают большие деньги и массово строят четверки и пятерки, а не то, что сейчас построено в Крыму.
Мильярди щорічно з відтерміновоним строком відбиття - такого в Криму ще ніхто крім радянської влади не робив. Ялта, очищена гипотетично від туристичного плебсу - а своїми словами, від русо турісто - могла б бути європейським курортом, але з одним "але": дешевшим за західні аналоги. Мало того що дешевшим, ще й круглий рік працювати. Причому переважно на лікування і профілактику, тобто йдеться ще про дешеву та якісну медицину, фантастика одним словом.
> ---Люди, которые получат землю, будут голосовать за ПР. Во всяком случае, не будут слушать меджлис (...) Ведь если нет ножа, а все татары получат землю - кому нужен будет меджлис?
Хороша версія, але відірвана від реалій. Земля це круто і це головна зубна біль, але тоді сразу ситий і довольний кримтатарин поставить інші актуальні питання - на які ПРУ точно не спроможна дати рішення. А де топонимика? а де навчання рідною мовою? а де компенсація предкам за депортацію? Коли всі повернулися в Крим, то теж казали: "ну от і все, меджліс більше не потрібен". Виявилося ще й як потрібен. І буде потрібен аж до встановлення кримськотатарської автономії на півострові, НМД.
2011.06.17 | damoradan
Re: з одного боку, з іншого боку етц
Tatarchuk пише:> damoradan пише:
Одним словом це зовсім не той Крим, який звикли бачити на картінках.
---Зато такой, какими привыкли видеть Египет и части Турции. Инвестиции не отобьются, если не отвоевать для Крыма долю у Турции и другого средиземноморья.
> > Туризм может быть большим бизнесом только если в него вкладывают большие деньги и массово строят четверки и пятерки, а не то, что сейчас построено в Крыму.
> Мильярди щорічно з відтерміновоним строком відбиття - такого в Криму ще ніхто крім радянської влади не робив. Ялта, очищена гипотетично від туристичного плебсу - а своїми словами, від русо турісто - могла б бути європейським курортом, але з одним "але": дешевшим за західні аналоги. Мало того що дешевшим, ще й круглий рік працювати. Причому переважно на лікування і профілактику, тобто йдеться ще про дешеву та якісну медицину, фантастика одним словом.
---С точки зрения круглогодичности, у Евпатории все-таки больше перспектив: там огромная лечебная инфраструктура уже в наличии.
> > ---Люди, которые получат землю, будут голосовать за ПР. Во всяком случае, не будут слушать меджлис (...) Ведь если нет ножа, а все татары получат землю - кому нужен будет меджлис?
> Хороша версія, але відірвана від реалій. Земля це круто і це головна зубна біль, але тоді сразу ситий і довольний кримтатарин поставить інші актуальні питання - на які ПРУ точно не спроможна дати рішення. А де топонимика? а де навчання рідною мовою? а де компенсація предкам за депортацію? Коли всі повернулися в Крим, то теж казали: "ну от і все, меджліс більше не потрібен". Виявилося ще й як потрібен. І буде потрібен аж до встановлення кримськотатарської автономії на півострові, НМД.
---Версия хорошая, но оптимистичная. Последние выборы показывают, что татары уже не голосуют монолитно по указанию меджлиса. Этот процесс будет продолжаться, а если еще и землю дадут... Меджлис, конечно, останется, даже когда будет влиять на 10% татарского электората, но вопрос не в этом, а в степени влияния...
2011.06.18 | Tatarchuk
Re: з одного боку, з іншого боку етц
damoradan пише:> Tatarchuk пише:
> > damoradan пише:
> Одним словом це зовсім не той Крим, який звикли бачити на картінках.
> ---Зато такой, какими привыкли видеть Египет и части Турции. Инвестиции не отобьются, если не отвоевать для Крыма долю у Турции и другого средиземноморья.
Втрачаєш нить діалогу. Ти ж пропонував там бидлятник розташовувати, а не євротуристів
> > > ---Люди, которые получат землю, будут голосовать за ПР. Во всяком случае, не будут слушать меджлис (...) Ведь если нет ножа, а все татары получат землю - кому нужен будет меджлис?
> > Хороша версія, але відірвана від реалій. Земля це круто і це головна зубна біль, але тоді сразу ситий і довольний кримтатарин поставить інші актуальні питання - на які ПРУ точно не спроможна дати рішення. А де топонимика? а де навчання рідною мовою? а де компенсація предкам за депортацію? Коли всі повернулися в Крим, то теж казали: "ну от і все, меджліс більше не потрібен". Виявилося ще й як потрібен. І буде потрібен аж до встановлення кримськотатарської автономії на півострові, НМД.
> ---Версия хорошая, но оптимистичная. Последние выборы показывают, что татары уже не голосуют монолитно по указанию меджлиса. Этот процесс будет продолжаться, а если еще и землю дадут... Меджлис, конечно, останется, даже когда будет влиять на 10% татарского электората, но вопрос не в этом, а в степени влияния...
Мені ліньки повторювати написане вище, тому що ти відповідаєш на щось інше. Я вже написав що земля - важливе, але не абсолютне місце серед проблем кримських татар. Землю дадуть кільком десяткам тисяч, на мій прогноз - півторам. А інші проблеми, які я назвав та не назвав, хвилюють значно більшу кількість. Тим кому дадуть землю, звісно спробують пояснити що то не меджліс а ПРУ, але факт що землі дають по спискам меджлісу сам про себе щось говорить.
2011.06.18 | damoradan
Re: з одного боку, з іншого боку етц
Tatarchuk пише:> damoradan пише:
> > Tatarchuk пише:
> > > damoradan пише:
> > Одним словом це зовсім не той Крим, який звикли бачити на картінках.
> > ---Зато такой, какими привыкли видеть Египет и части Турции. Инвестиции не отобьются, если не отвоевать для Крыма долю у Турции и другого средиземноморья.
> Втрачаєш нить діалогу. Ти ж пропонував там бидлятник розташовувати, а не євротуристів
>
---Это ты, как всегда, на своей волне. Я ничего не предлагал. Я говорил, что если на западе построить много нормальных курортов, значительная часть ялтинского блядства переместится туда. Если ты не заметил, блядство есть неотъемлемая часть любого массового курорта и Крым в этом плане не исключение. У описанных тобой категорий, которые сегодня едут в Ялту, появится возможность веселее и дешевле спустить деньги в других местах. Собственно, и сейчас уже массовый турист в Ялту не едет, а если курорты построят - тем более не поедет.
---Кроме того, я говорил о перенаправлении потоков не столько западных туристов, сколько русских, белорусов и украинцев, которые сегодня ездят на Средиземноморье. Они - первый источник роста крымского туризма. Остальная Европа подтянется, но не в первые годы.