За Волинь відповідають совєти
07/25/2008 | Спікер польського сейму
Rzeczpospolita 24.07.08
Rz: Чи правильно було починати парламентську процедуру у справі ухвали про руйнування православних церков на Холмщині в 1938 році при одночасному блокуванні ухвали в справі волинської різанини?
Bronisław Komorowski: Волинська ухвала також скерована на засідання комісії з питань культури.
Rz: Проте волинська ухвала випала з порядку денного Сейму.
Bronisław Komorowski: Не випала. З огляду на позицію трьох фракцій, які не зуміли чи не схотіли погодити спільну позицію, текст ухвали взагалі не був поставлений на обговорення Сейму. Ухвалу замінила оголошена мною – як спікер я маю на це право – хвилина мовчання пам’яті убитих. Сеймова процедура передбачає – якщо фракції не домовляться, спікер скеровує проект у комісії. Подібно було з ухвалою в справі руйнування церков. Адже було ясно, що фракції в цій справі не порозуміються, отож проект був скерований у комісію.
Rz: Отож, роковини волинської різанини минули, а Сейм не висловився щодо цієї справи.
Bronisław Komorowski: Я принаймні наполовину кресов’янин, син і онук кресов’ян. Моє серце звідти. Проте для мене спроба перенесення відповідальності за нещастя польських Кресів на когось іншого, ніж совєти, неприйнятна. Спробу встановлення дня кресов’янина в роковини волинської трагедії я вважаю спробою перекласти відповідальність на українців. Я не можу цього сприйняти. Днем пам’яті про Креси є 17 вересня, тобто роковини совєцького вторгнення у 1939 році. Спроба перенесення відповідальності з совєтів на українців схиляє мене до думки, чи не маємо ми справу з довгими руками Росії. Убивства на Волині – це частина подій після 17 вересня 1939 року.
Rz: Ви натякаєте, що кресові організації діють за намовою Москви?
Bronisław Komorowski: Не організації. Там є багатьох благородних і чесних людей. Проте, я побоююся, що довгі руки Росії здужають ефективно нацьковувати поляків і українців, поляків і литовців одних проти одних, щоб вони менше пам’ятали 17 вересня, яке мало своїм наслідком Катинь, Понари й Волинь. Така спроба суперечить польським національним інтересам.
Rz: Проте Ви де-факто виправдовуєте українців. Це наче так якби Ви виправдовували поляків, які брали участь у злочині в Єдвабному, бо Польща була тоді під німецькою окупацією.
Bronisław Komorowski: Нічого я не виправдовую. Я прошу проаналізувати обґрунтовування хвилини мовчання 11 липня 2008 року, яка мала місце в Сеймі РП.
Rz: Чому поляки не мають права культивувати пам’ять про Волинь у роковини різні?
Bronisław Komorowski: Вони мають не лише право, але й обов’язок. Я охоче вшанував би 11 липня як день волиняка, але не як день мучеництва всіх Кресів. Позицію в справі різанини Сейм висловив спільно з українським парламентом п’ять років тому. Втім, я вже прийняв рішення про організацію в польському Сеймі виставки про забуті голгофи Сходу. Там буде місце і на Волинь, і на Понари, ба навіть на так звану авґустовську облаву 1945 року, але все це в контексті наслідків нападу совєтів на Польщу 17 вересня 1939 року. Я не згоден на применшування совєцької відповідальності.
Rz: П’ять років тому Сейм прийняв заяву про волинську різанину, а це документ нижчого рангу, ніж ухвала. При цьому він старанно уникнув дефініції того, що трапилося на Волині під час ІІ Світової війни, тобто геноциду.
Bronisław Komorowski: А чому треба наполягати на терміні геноцид?
Rz: А чим іншим було планове винищення кількох десятків тисяч людей лише за те, що вони були поляками?
Bronisław Komorowski: Звичайно, це був злочин. Але навіщо наполягати на терміні геноцид? Він має далекосяжні політичні та юридичні наслідки. Я вважаю, що в цьому випадку краще говорити м’якшою мовою. Але проблема в цій ухвалі не полягала у вживанні терміну геноцид, оскільки на вилучення цього терміну погоджувалися також ініціатори ухвали, але у спробі зняти відповідальність із совєтів.
Rz: Пам’ятаєте таку цитату з "Весілля" [п’єса Станіслава Виспянського. – Z]: "Мого діда пилою різали, ми ж усе забули" [у контексті Виспянського йдеться про взаємні польські конфлікти на соціальному тлі, зокрема повстання Якуба Шелі на Краківщині в 1846 р. – Z]?
Bronisław Komorowski: Мене цієї пам’яті вчити не треба, вона в генах, і тому я ніколи не погоджуся, щоб зменшувати провину совєтів. У всьому потрібно уміти поводитися так, щоб з цього була користь, а не відчуття поразки. Трапилося так, що подібний акт – я маю на увазі акт, підготований спільно з українцями п’ять років тому, – був добре підготований. Варто про це пам’ятати.
Rz: Коли він так добре був підготований, то чому визначення геноцид не пролунало? Мабуть, вирішили, що українці на це ніколи не погодяться?
Bronisław Komorowski: А чи хтось пробував? Може варто спробувати?
Rz: А чи є сенс пробувати, коли ми бачимо ветеранів УПА, яких приймає президент Віктор Ющенко? Українці на цій традиції будують свою національну ідентичність.
Bronisław Komorowski: Попри все, може варто спробувати. Але варто також пам’ятати, що це не ми обираємо президента України, ані українських національних героїв.
Броніслав Коморовський [Bronisław Komorowski] –спікер [marszałek] Сейму, член національного правління Громадянської Платформи, з кінця 70-х років залучений в опозиційну діяльність, депутат Сейму від 1991 р., пов’язаний спочатку з Унією Свободи, потім із консервативно-народною партією, а від 2001 р. з ГП, був заступником міністра й міністром оборони
Автор: Cezary Gmyz
Назва оригіналу: Za Wołyń odpowiadają Sowieci
Джерело: Rzeczpospolita, 24.07.2008
Переклав Андрій Павлишин
Rz: Чи правильно було починати парламентську процедуру у справі ухвали про руйнування православних церков на Холмщині в 1938 році при одночасному блокуванні ухвали в справі волинської різанини?
Bronisław Komorowski: Волинська ухвала також скерована на засідання комісії з питань культури.
Rz: Проте волинська ухвала випала з порядку денного Сейму.
Bronisław Komorowski: Не випала. З огляду на позицію трьох фракцій, які не зуміли чи не схотіли погодити спільну позицію, текст ухвали взагалі не був поставлений на обговорення Сейму. Ухвалу замінила оголошена мною – як спікер я маю на це право – хвилина мовчання пам’яті убитих. Сеймова процедура передбачає – якщо фракції не домовляться, спікер скеровує проект у комісії. Подібно було з ухвалою в справі руйнування церков. Адже було ясно, що фракції в цій справі не порозуміються, отож проект був скерований у комісію.
Rz: Отож, роковини волинської різанини минули, а Сейм не висловився щодо цієї справи.
Bronisław Komorowski: Я принаймні наполовину кресов’янин, син і онук кресов’ян. Моє серце звідти. Проте для мене спроба перенесення відповідальності за нещастя польських Кресів на когось іншого, ніж совєти, неприйнятна. Спробу встановлення дня кресов’янина в роковини волинської трагедії я вважаю спробою перекласти відповідальність на українців. Я не можу цього сприйняти. Днем пам’яті про Креси є 17 вересня, тобто роковини совєцького вторгнення у 1939 році. Спроба перенесення відповідальності з совєтів на українців схиляє мене до думки, чи не маємо ми справу з довгими руками Росії. Убивства на Волині – це частина подій після 17 вересня 1939 року.
Rz: Ви натякаєте, що кресові організації діють за намовою Москви?
Bronisław Komorowski: Не організації. Там є багатьох благородних і чесних людей. Проте, я побоююся, що довгі руки Росії здужають ефективно нацьковувати поляків і українців, поляків і литовців одних проти одних, щоб вони менше пам’ятали 17 вересня, яке мало своїм наслідком Катинь, Понари й Волинь. Така спроба суперечить польським національним інтересам.
Rz: Проте Ви де-факто виправдовуєте українців. Це наче так якби Ви виправдовували поляків, які брали участь у злочині в Єдвабному, бо Польща була тоді під німецькою окупацією.
Bronisław Komorowski: Нічого я не виправдовую. Я прошу проаналізувати обґрунтовування хвилини мовчання 11 липня 2008 року, яка мала місце в Сеймі РП.
Rz: Чому поляки не мають права культивувати пам’ять про Волинь у роковини різні?
Bronisław Komorowski: Вони мають не лише право, але й обов’язок. Я охоче вшанував би 11 липня як день волиняка, але не як день мучеництва всіх Кресів. Позицію в справі різанини Сейм висловив спільно з українським парламентом п’ять років тому. Втім, я вже прийняв рішення про організацію в польському Сеймі виставки про забуті голгофи Сходу. Там буде місце і на Волинь, і на Понари, ба навіть на так звану авґустовську облаву 1945 року, але все це в контексті наслідків нападу совєтів на Польщу 17 вересня 1939 року. Я не згоден на применшування совєцької відповідальності.
Rz: П’ять років тому Сейм прийняв заяву про волинську різанину, а це документ нижчого рангу, ніж ухвала. При цьому він старанно уникнув дефініції того, що трапилося на Волині під час ІІ Світової війни, тобто геноциду.
Bronisław Komorowski: А чому треба наполягати на терміні геноцид?
Rz: А чим іншим було планове винищення кількох десятків тисяч людей лише за те, що вони були поляками?
Bronisław Komorowski: Звичайно, це був злочин. Але навіщо наполягати на терміні геноцид? Він має далекосяжні політичні та юридичні наслідки. Я вважаю, що в цьому випадку краще говорити м’якшою мовою. Але проблема в цій ухвалі не полягала у вживанні терміну геноцид, оскільки на вилучення цього терміну погоджувалися також ініціатори ухвали, але у спробі зняти відповідальність із совєтів.
Rz: Пам’ятаєте таку цитату з "Весілля" [п’єса Станіслава Виспянського. – Z]: "Мого діда пилою різали, ми ж усе забули" [у контексті Виспянського йдеться про взаємні польські конфлікти на соціальному тлі, зокрема повстання Якуба Шелі на Краківщині в 1846 р. – Z]?
Bronisław Komorowski: Мене цієї пам’яті вчити не треба, вона в генах, і тому я ніколи не погоджуся, щоб зменшувати провину совєтів. У всьому потрібно уміти поводитися так, щоб з цього була користь, а не відчуття поразки. Трапилося так, що подібний акт – я маю на увазі акт, підготований спільно з українцями п’ять років тому, – був добре підготований. Варто про це пам’ятати.
Rz: Коли він так добре був підготований, то чому визначення геноцид не пролунало? Мабуть, вирішили, що українці на це ніколи не погодяться?
Bronisław Komorowski: А чи хтось пробував? Може варто спробувати?
Rz: А чи є сенс пробувати, коли ми бачимо ветеранів УПА, яких приймає президент Віктор Ющенко? Українці на цій традиції будують свою національну ідентичність.
Bronisław Komorowski: Попри все, може варто спробувати. Але варто також пам’ятати, що це не ми обираємо президента України, ані українських національних героїв.
Броніслав Коморовський [Bronisław Komorowski] –спікер [marszałek] Сейму, член національного правління Громадянської Платформи, з кінця 70-х років залучений в опозиційну діяльність, депутат Сейму від 1991 р., пов’язаний спочатку з Унією Свободи, потім із консервативно-народною партією, а від 2001 р. з ГП, був заступником міністра й міністром оборони
Автор: Cezary Gmyz
Назва оригіналу: Za Wołyń odpowiadają Sowieci
Джерело: Rzeczpospolita, 24.07.2008
Переклав Андрій Павлишин
Відповіді
2008.07.25 | klekit
Дуже вчасна стаття
Бо багато українських "інтєлігентів" вже встигли повибачатись за це.2008.07.25 | simsimopen
Re: Дуже вчасна стаття
Друже! Не тільки вчасна, але надзвичайно мудра. Це позиція справжнього польського націоналіста (а не шовініста). "Свобода народам, свобода людині" - гасло, яке в душі кожного націоналіста, не тільки українського. Броніслав Коморовський глибоко розуміє причини братовбивства - діяльність тоталітарних режимів. Совєти, а треба додати, і нацисти, використовували цькування народів одні на других. "Розділяй і володарюй!"Щодо вибачень, то вони нам не шкодять, навпаки. При молитві справжній християнин особливо щиро і проникновенно говорить:"... І прости нам провини наші, як і ми прощаємо винуватців наших...".
Завдяки таким мудрим патріотам як пан Коморовський ми спільно зможем розпізнати ворогів наших, простити один одному... А тоді наша спільна сила буде нездоланна.
2008.07.25 | klekit
Щодо вибачень
А яке право маємо ми, сучасники, які живемо у мирному житті і ніколи не бачили війни, вибачатися за наших попередників, які попри все віддавали життя за Незалежну Україну??2008.07.25 | simsimopen
Re: Щодо вибачень
Як добрі діла, перемоги, здобутки народу, так і недобрі живуть в душах багатьох поколінь і керують їхніми діями. За твоєю логікою, друже, нинішні комуністи "білі і пухнасті", і не відповідають за злочини комунізму. Та дай їм тільки волю! Тому при щирому прощенні один одного корона з голови не спаде але появляється надія, що зло більше не повториться.2008.07.25 | klekit
Ну то попроси, друже
Ну то попроси, друже, вибачення у своїй вечірній молитві на одинці із Богом, а не через ЗМІ - мовляв, бачите, який я гуманний та щедрий на вибачення. Чого тоді ця показуха варта???2008.07.25 | simsimopen
Re: Ну то попроси, друже
Та яка показуха?! Молитва наодинці з богом - це приватна справа. Тут же йдеться про взаємини народів.2008.07.25 | klekit
Вдало сказано
"А як тоді бути з антиукраїнською не тільки орієнтацією, а й практично колонізаторською практикою, ополяченням та окатоличенням українців, пацифікацією, Березою Картузькою, нищенням церков і мордуванням українців на Холмщині ще задовго до подій на Волині, які й були основною причиною антипольських настроїв більшості населення Західної України? Про це польські праві, деякі діячі Католицької Церкви не бажають навіть згадувати"Львівська Газета
http://www.gazeta.lviv.ua/articles/2008/07/25/32959/
2008.07.25 | simsimopen
Re: Вдало сказано
Памятати! Памятати і дітям передати! Але носити в народі прагнення до помсти дуже небезпечно. Це може бути безкінечний процес без переможців.2008.07.25 | klekit
Яка показуха? А ось така!
Може вам не відомо, але на вересень місяць поляки планують провести помпезні відзначення "волинських подій"http://wyborcza.pl/1,76842,5455979,Polska_i_Ukraina___wspolna_eurodruzyna.html
2008.07.25 | simsimopen
Re: Яка показуха? А ось така!
Планують. Якщо піддадуться провокаціям Москви, це буде неприємно. І для нас, і для поляків.2008.07.25 | Sean
а скажімо, Клим Савур нє?
2008.07.26 | simsimopen
Re: а скажімо, Клим Савур нє?
Що ти там знаєш про Клима Савура!2008.07.26 | Sean
До Вашої уваги таке
1. Я з Вами свиней не пас, тому сподіваюся, що більше "ти" від Вас не почую.2. Думаю, що я знаю про пана Клячківського більше ніж Ви.
2008.07.26 | simsimopen
Re: До Вашої уваги таке
Це правда. Свині пасли ВИ не зі мною.2008.07.26 | Sean
Добре що Ви мене зрозуміли
Ви не згідні, що Дмитро Клячківський (Клим Савур) дуже спричинився до різанини поляків?До речі, з Шухевичем у нього були далеко не найкращі взаємини.
2008.07.26 | Koala
О! Полоносрач пішов, чи як воно...
Варіант, до речі, цікавий: спочатку кинули Петлюру, потім пацифікація і к(п)олонізація, а далі у всьому савєти винні...2008.07.26 | Sean
У поляків (так саме як у нас) назагал не вистачає
сміливости визнати очевидні речі. І вони завинили, і ми завинили. Як на мою думку, то, скажімо, з часів Австро-Угорщини до WWII вони "постаралися" відчутно більше. Але менше з тим.2008.07.26 | Koala
Саме так.
2008.07.26 | igorg
Думаю, що якщо насправді відкрити архіви
як комуністичні так гітлерівські то з цих питань буде знайдено чимало цікавих матеріалів.Так, це була вечезна трагедія двох народів. Від якої постраждали обидві сторони. Поляки на Волині й Українці в Польщі.
Однак причиною конфлікту безумовно були імперські прагнення. Й не лише російські й німецькі. Але й польські. Пан трошки забув як саме поляки опинилися на Волині і в якості кого, а також чим вони там займалися.
Зі спогадів у моїй родині на Рівненщині польські колонії після розгрому Польщі перетворилися на осередки грабунку селян. Бо на землі панство працювати не мало дяки й бажання, та й землі у них фактично не було. Тож альтернативи у них було дві, або в найми, або в бандити. Вони Волинь заселяли не як хлібороби чи ремісники, а як адміністрація. Приблизно те саме бачимо й зараз, як прийшлі люди грабують Україну за нових непевних обставин. Тільки по лапах жаль нікому надавати.
Для порівняння, варто згадати німецькі колонії в Україні до першої світової де жили переважно ремісники. Вони не створювали проблем й конфліктів. Це були чесні стосунки. В селах Волині залишилося ще багато їх виробів. Відбувався й процес асиміляції та встановлення родинних стосунків. На жаль ця тема майже ніде не розкрита. А жаль.
Фактично, поляки тихенько й поволі втілювали імперські плани аналогічні гітлерівським. Про панівну польську еліту на східних кресах. Звідси протиріччя й ворожість. Вочевидь що на цих суперечностях й ворожості зіграли й німці й комуністи. Це поштовх, сірник, але горючий матеріал там накопичувався принаймні років тридцять. Загляньте на форум Історія http://www2.maidan.org.ua/n/hist/1173286018 в цій гілці багато матеріалів на цю тему. Зокрема вдалося зібрати деякі матеріали, що відображають бачення тих подій з дуже різних сторін. Причому бачення очевидців, свідків. Жорстокий, немилосердний час.
Це продовження давніх імперських намагань Польщі внаслідок яких вона нераз потрапляла у біду. Дуже добре, що у нас з Польщею складаються гарні стосунки і дуже добре що є розуміння того що не в наших спільних інтересах розятрювати ці проблеми.
Однак мені здається що наші недруги задіюють вельми значні ресурси аби в цьому поколупатися й повернути все назад. Тобто розятрити й далі грати на цій трагедії. Вочевидь, що полякам дісталася від КГБ така ж гарна агентура, як і нам. Сварити між собою народи й політичні сили, роздмухувати конфлікти це родимий почерк Росії й КГБ - ФСБ.
Якщо ж таки їм вдасться рогорнути цю гілку інформвійни проти українців то адекватною реакцією є публікації про пацифікації українців, про політику Польщі на українських землях. Так що й полякам є за що вибачатися, не були вони білі й пухнасті. Звичайні загарбники.
Однак є гарні тенденції у наших стосунках зараз. Згадайте хоча б роль лідерів поляків у 2004 році та й у багатьох інших питаннях. Часом Польща відстоює стратегічні інтереси України краще ніж вона сама. Це тому певно що є розуміння спільності наших доль й спільності загроз.
Тому я вважаю, що ті хто кидає хоч жарину в українсько-польський конфлікт (свідомо чи ні) об'єктивно працюють на ворогів України й українців. Така сьогоднішня реальність.
Тема актуальна й тих кому є що сказати внятно й по-суті для обговорення запрошую сюди http://www2.maidan.org.ua/n/hist/1217057988
Можливо комусь вдасться залучити до розмови й поляків з України чи з й з Польщі.
2008.07.26 | klekit
Зверніть увагу, на чому полякам залежить
на "польскості" і "кресах". А усе решта їм до ...Poseł Górski ... wiadomo, że wszędzie tam, gdzie jest walka o polskość i gdzie żyją ofiary tej walki, powinny być one docenione. Państwo w sposób szczególny powinno o nich pamiętać, a zwłaszcza o tych, którzy walczyli na dawnych Kresach - zauważa Górski.
http://www.naszdziennik.pl/index.php?typ=po&dat=20080726&id=po11.txt
2008.07.27 | simsimopen
Re: Зверніть увагу, на чому полякам залежить
Бачите, друзі. Горскі і Комаровскі. Двоє патріотів - поляків. Але бачення у них різне. Як і у нас. Тому роботи маєм по вуха, щоб і своїм і їхнім ультрарадикалам довести, що все, що було, треба памятати але не повторяти.2008.07.31 | klekit
Алілуя!
Ева Сємашко:"Пан Броніслав Коморовський повинен вирішити, чи він є речником українського нацоналізму чи головою польського сейму"http://www.rp.pl/artykul/153227,166425_Zapomnieli_Wolyn__pamietaja_cerkwie_.html